Пам’ятаєте як у відомому фільмі «Матриця» герої виходили і заходили в матрицю через телефони-автомати? Подібні сумнівні бажання виникли і в мене. Адже віднайти комп’ютерні клуби в місті виявилось не так то просто.
Єдиним клубом, вивіску якого я помітив під час прогулянок містом, було Інтернет-кафе на Леніна. І це за два тижні! Тому зайшов туди.
- А по чому у вас Інтернет, - запитую адміністраторку.
- 7 гривень за годину. Можете сідати за третій комп’ютер.
Тим часом в прайсі побачив і послугу "Ніч в Інтернеті" – за 17 гривень. Тобто після закриття клубу ти залишаєшся в середині і граєш в ігри або сидиш в мережі до самого ранку. Колись в молодості до купівлі ноутбука у такі нічні походи я ходив у Рівному. Зараз такого бажання немає.
А я інші клуби знайти? Правильно – пошукати в гуглі. Та тут я спіймав облизня. Відкопати хоч якийсь список вдалось тільки на порталі «Жовта газета». У одному клубі зі списку я саме сидів. Виявити решту було архіважким завданням.
Клуб «Максимум» побачив тільки з третього разу. Перед тим кілька разів пройшов повз.
Тут розцінники більші - 9 гривень за годину, але після 22:00 демпінг – 5 гривень за годину.
Всі інші спроби знайти аналогічні клуби незмінно закінчувались невдачею. Я так і не надибав клуб «Пазл», не виявив точки доступу в Інтернет ні на Поштампті, ні в «Укрателекомі».
Ось ще один колишній комп’ютерний клуб у кінотеатрі імені Котляревського.
Або на вулиці Жовтневій.
Або на Калініна...
Складається враження, що агент Смітт «шмонає» їх «не-подецки».
Хоча я не побачив установ з вивіскою «Інтерактивний клуб», з розряду тих, де немає Інтернету, а є лише Інтернет-казино. Це плюс. Бо такі «обителі зла» у Рівному на кожному кроці.
А тепер мій особистий висновок – обов’язково беріть з собою в Полтаву ноутбук. Бо з ним можна зайти у більшість полтавських цивілізованих кафешок і «поюзати» халявний вайфай. Також така радість є і платних залах місцевих залізничних вокзалів.
