У Полтаві перекладач жестової мови вчить колег сприймати слабочуючих учнів, як іноземців

Новини
1 жовтня 2012 о 17:273152 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 У Полтаві перекладач жестової мови вчить колег сприймати слабочуючих учнів, як іноземців
Наталія Московець уже 20 років працює перекладачем мови жестів.  
Для Полтави її професія – рідкість.

Наталія Московець, перекладач жестової мовиНаталія Московець, перекладач жестової мови Останні три роки пані Наталя провела у ПТУ №23 Полтави, де допомагає слабочуючим учням опановувати професії лицювальника-плиточника та монтажника гіпсокартонних конструкцій. Паралельно з роботою в навчальному закладі, працює сурдоперекладачем на місцевому телебаченні. Наталія Олексіївна має не одну освіту, проте ще з дитинства була впевнена, що стане перекладачем жестової мови. Мову жестів я знала ще коли мені було три роки, – розповідає Наталія Московець. – Старший брат народився нечуючим, тож у моїй сім’ї всі говорили жестовою мовою. Для мене було за щастя прийти у братову школу, стати на стілець і розповісти віршик мовою жестів. До цієї мови у мене ще з дитинства виник великий інтерес.

Проте спочатку Наталія Олексіївна отримала освіту техніка-технолога, потім пройшла  курси перекладача жестової мови у Києві в навчально-відновлювальному центрі  Українського товариства глухих. Здобуваючи фах перекладача мови жестів, Наталія Московець почала працювати у Полтавській обласній організації УТОГ. Будучи перекладачем, зрозуміла, що їй потрібні ще і юридичні знання. Адже, за необхідності, вона має піти з нечуючими людьми чи то до суду, чи то до міліції, де потрібно бути компетентним, аби пояснити те чи те питання. Тож згодом вивчилась і на юриста. Та основною серед своїх спеціальністей вважає соціальну педагогіку.

Викладач Поліна Лукашина та перекладач Наталія Олексіївна знімають відео для урока жестової мовиВикладач Поліна Лукашина та перекладач Наталія Олексіївна знімають відео для урока жестової мови – Найважче у роботі перекладача жестової мови, коли ти не знаєш, як пояснити людині отриману відповідь, – говорить перекладач. – Тобто, наприклад у законі передбачено пільги, а нечуюча людина їх не отримала, не користується. І коли я йду з цим громадянином чи громадянкою по відповідь до спеціалістів – чому так, а отримую – «Немає коштів», то давати таке невтішне пояснення тому, кому це було потрібно, важко. Адже проблему це не вирішує. Племінниця мріє стати як тьотя – перекладачем З Наталії Московець узяла приклад її племінниця. Вона мріє стати перекладачем жестової мови, як і її тітка. – 11-річна донька мого брата, Даша, теж хоче бути перекладачем мови жестів. Вона приходила до мене на телебачення, сідала в моє крісло і уявляла себе сурдоперекладачем. Працюючи три роки у профтехучилищі №23, Наталія Олексіївна має головну мету – щоб її випускники, учні з вадами слуху, були рівними у суспільстві з чуючими. – Узагалі людині, яка має вади слуху, дуже важко влаштуватись на роботу. А наші випускники працюють на різних підприємствах, і головне, що за фахом. Отримують таку ж заробітну плату, як і всі, й вони не закриті від світу тих, котрі чують. Колеги Наталії Олексіївни розповіли, що ця жінка навчила і їх по-іншому ставитись до дітей із вадами слуху. А ще навчила викладачів азам жестової мови. – Коли повідомили, що в нашому закладі навчатимуться слабочуючі діти, то я, чесно кажучи, дуже переживала, - говорить Поліна Лукашина, майстер виробничого навчання. – Мені завжди було шкода таких людей. Але Наталія Олексіївна відразу всім нам пояснила, що їх не потрібно жаліти, а ставитись до них треба як до іноземців. А ще вона проводила нам тренінги з жестової мови, ми вивчили ази і знаємо, як запитати в дитини елементарні речі. До речі, завдяки пані Наталії, її чоловік та син теж знають мову жестів.

Окрім того, завдяки зусиллям Наталії Олексіївни і її колег, у профтехучилищі з початку цього навчального року почали вивчати жестову мову. До цього ж учні училища предметно не вивчали рідну для себе мову.

Наталія Московець та викладач Юлія Глушко під час урокуНаталія Московець та викладач Юлія Глушко під час уроку Кожного дня Наталія Московець з 8-ї до 15-ї проводить зі слабочуючими учнями. Вона відвідує всі їхні уроки, допомагає викладачам донести предмет. Проте на цьому її  робота не закінчується. Вона спілкується з ними щовечора через Інтернет, допомагає з домашніми завданнями. А також приїздить до їхнього гуртожитку, бо знає, що їм може знадобитись допомога перекладача. У гуртожитку, в якому живуть учні профтехучилища, є Інтернет. У кожного учня є своя інтернет-сторінка, куди перекладач може зайти і продивитись, як виконують домашні завдання, порадити і допомогти. До теми - У Полтаві журналіст прожила один день життям людини, що не чує

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter