Тренерська рада (Віктор Пожечевський, Геннадій Слюсарєв, Станіслав Басюк, Анатолій Дяченко, Олег Кривенко, Сергій Лукаш) (1 серпня 1991-7 листопада 1991).
Так званій Раді випало із командою завершувати останній сезон у чемпіонаті вже неіснуючої країни. У підсумку команда посіла лише 19-е місце у другій лізі чемпіонату СРСР (західна зона). Через це «Ворскла» не потрапила до Вищої ліги України.
Далі доля перших тренерів команди часів незалежності склалася по-різному: Пожечевський через три роки повернувся до керма клубу та став одним із найкращих тренерів за всю її історію. Слюсарєв став спортивним директором «зелено-білих», Басюк виховав багато хороших та відомих футболістів (Руслана Ротаня, Сергія Коновалова та інших), а Дяченко більше 20 років очолював обласну федерацію футболу. Кривенко як футболіст (захисник) проведе більше 300 матчів у складі полтавців.
Лукаш віддав 8 років «Ворсклі» як захисник (був навіть капітаном), після чого перебрався до Кременчука. Минулого року очолював ФК «Полтава-2».
До теми - «Ворскла» вийшла з відпустки та почала підготовку до нового чемпіонату
Леонід Колтун (фото з соцмережі Вконтакте)Леонід Колтун (11-20 лютого 1992)
У період, коли в команді була розруха, про тривалу роботу будь-якому тренеру годі було мріями. Леонід Колтун пропрацював лише 9 днів. За цей час «Ворскла» провела лише один матч у Кубку України.
Далі працював: «Нива» (Тернопіль), «Миколаїв», запорізькі «Металург» та «Торпедо», російські «Зеніт» і «Ротор» та китайський «Цзянсу Сайнти».
Сергій Доценко (березень-5 липня 1992)
Колишній гравець «Пахтакору» та київського «Динамо» пропрацював у Полтаві довше за попередника, однак тренерської слави так і не здобув (у першому чемпіонаті України у першій лізі команда посіла лише 8-е місце – прим.автора).
Далі працював у «Темпі» ( Шепетівка), «Металісті» (Харків), «СБТС» (Суми) та узбецьких клубах.
Володимир Брухтій (липень 1992-липень 1993)
«Ворскла» у другому чемпіонаті України під керівництвом одного із найкращих футболістів Азербайджану за всю її історію стала грізною силою. «Зелено-білі» у підсумку посіли 4-е місце. До підвищення у класі полтавському клубу не вистачило семи очок. Здавалося, що тренер залишиться й на наступний сезон у клубі, однак керівництво було іншої думки і звільнило його.
Далі спеціаліст тренував збірну Азербайджану U-19.
Віктор Маслов (липень-листопад 1993)
Перед сезоном керівництво поставило завдання виходу до Вищої ліги. Нестабільні виступи, конфлікти в середині команди та протистояння тренера із деякими футболістами стали причиною переїзду спеціаліста та групи спортсменів до Запоріжжя вже після першого кола.
Далі тренував запорізьке «Торпедо».
Віктор Пожечевський (фото з архіва ФК "Ворскла")Віктор Пожечевський (січень 1994-4 червня 1998)
Пожечевський – один із найуспішніших тренерів в історії команди, з яким пов’язуються головні здобутки команди кінця минулого століття. Під час свого другого пришестя у клуб (перше було 1984-1991 років – прим. автора) тренер разом із командою зумів перемогти у Першій лізі (1996), а в першому ж сезоні в еліті сенсаційно були здобуті бронзові нагороди (1997). Окрім цього, «Ворскла» вперше взяла участь у розіграші Кубка UEFA. Найпам’ятніший матч – домашня перемога над «Динамо» – 4:3 (29.09.1996).
Далі тренерська доля закинула його в Туркменістан, де команда «Копетдаг» стала під його керівництвом чемпіоном.
Олександр Довбій (6 червня-28 серпня 1998)
«Ворскла» взяла участь у розіграші Кубка Інтертото, в якому пройшла стартові три раунди. А ось у внутрішньому чемпіонаті справи не клеїлися. Після поразок «Миколаєву», запорізькому «Металургу», київському «Динамо» та нульової нічиєї із «Карпатами» Довбій залишив Полтаву.
Далі тренував «Спартак» (Суми), «Зорю» (Луганськ), «Харків-2», «Газовик-ХГД» та молдовську «Олімпію».
Сергій Собецький, Іван Шарій (в. о. 30 серпня-8 жовтня 1998)
Після шести поразок поспіль під керівництвом попередника у сезоні 1998/99 років цьому тандему вдалося здобути першу перемогу (над «Металістом» – 4:2 – прим. автора). Далі були ще 6 матчів (2 перемоги, 2 нічиї та 2 поразки). Особливо пам’ятна поразка «Шахтарю» – 3:7.
Обидва вони і працюють у структурі полтавського клубу «Ворскла», тренують дітей.
Анатолій Коньков (8 жовтня 1998-15 серпня 2000)
У перший сезон під керівництвом колишнього гравця «Динамо» полтавці посіли 10-е місце, однак вже в наступному сезоні команда «вистрілила» на четверту сходинку, що дозволило «Ворсклі» знову взяти участь у єврокубках. Незважаючи на це, у колективі розпочалися фінансові проблеми, і Коньков залишив команду. Щоправда, лише із третьої спроби, бо команда його любила й не відпускала.
Далі тренував алчевську «Сталь» та азербайджанський «Баку». Зараз головує у ФФУ.
Сергій Морозов (21 серпня 2000-18 червня 2001)
Ще один представник динамівської школи. Результати при ньому погіршилися: «Ворскла» ледве врятувалася від пониження у класі (14-е місце).
Далі працював тренером «Борисфена» та черкаського «Дніпра». Зараз коментує матчі на ТРК «Футбол».
Андрій Баль (фото ФФУ)Андрій Баль (2 липня 2001-19 серпня 2003)
Незважаючи на зміну тренера, команда продовжує боротьбу за виживання. Сезон 2001/02 років «Ворскла» закінчила на 11-у місці (до зони вильоту залишилося лише 2 очки!). Такі ж самі результати були й наступного сезону. За невтішні результати команди тренера звільнили.
Баль далі тренував збірну Україну (як помічник) та «Чорноморець».
Олег Моргун
Цей тренер двічі очолював «Ворсклу». Уперше був в. о. з 19 серпня 2003 до 28 серпня 2003. Доки визначалася кандидатура майбутнього тренера, колишній воротар клубу вдруге тренував команду, однак цього разу без жодного офіційного матчу. Залишився у структурі клубу, але не головним тренером.
Удруге Моргун керував «Ворсклою» і був в. о. з 30 жовтня 2003 до 25 грудня 2003.
Повернення тренера ледве не обернулося відбором очок у київського «Динамо» – 1:2. Окрім цього була перемога над «Іллічівцем» – 3:1 та 8-е місце в турнірній таблиці після закінчення першої частини чемпіонату. Олега Моргуна звільнили із посади. Нині працює в ФК «Полтава», тренує воротарів.
Олег Долматов (28 серпня 2003-30 жовтня 2003 року)
На російського спеціаліста, який, керуючи в Росії «ЦСКА», привів команду до срібної нагороди, покладалися великі сподівання. За два неповні місяці у «Ворсклі» були як перемоги, так і поразки, однак після розгрому в Кубку від «Іллічівця» – 0:5 – нерви у тренера не витримали, і він подав у відставку. Нині тренує новоросійський «Чорноморець».
Володимир Лозинський (25 грудня 2003-1 липня 2004)
Чергова зміна тренера ледве не обернулася катастрофою для полтавців. Лише через те, що «Карпати» грали ще гірше за «зелено-білих», «Ворскла» зуміла зберегти прописку у найвищому дивізіоні, тому недивно, коли закінчився чемпіонат, клуб та тренер пішли різними шляхами.
Для Лозинського «Ворскла» на цей час – останній клуб, у якому він був головним тренером. Нині він тренер-селекціонер київського «Динамо».
Володимир Мунтян (1 липня 2004-16 червня 2005)
Володар Кубка Кубків та СуперкубкаUEFA 1975 року пропрацював у клубі весь сезон 2004-2005 років. Але «Ворскла» знову посіла лише 14-е місце.
Далі працював у молодіжній збірній України та в київському «Динамо».
Віктор Носов (17 червня 2005-5 липня 2007)
За часів легендарного тренера «Шахтаря» у Полтаві після багатьох років почала створюватися боєздатна команда. Після десяти років поразок будуть відібрані очки у непоступливого «Динамо». Незважаючи на посередні результати (сезон 2005-2006 років – 10-е місце, 2006-2007 – 13-е місце), саме при цьому тренері на всю Україну заявлять про себе Пятов, Кравченко, Медведєв, Главина та інші.
Далі головував у дитячо-юнацькій школі донецького «Металурга».
Анатолій Момот (в. о. 6 липня 2007-27 грудня 2007)
Один із теперішніх тренерів клубу спробував покращити результати команди, однак на зимову перерву «Ворскла» пішла на 14-у місці, що не влаштувало керівників «зелено-білих».
Микола Павлов (фото Олега Дубини)Микола Павлов (27 грудня 2007 рік-29 травня 2012)
Один із найкращих тренерів в історії «Ворскли». Саме при Миколі Петровичу полтавці завоювали Кубок України та двічі пробивалися у Лігу Європи (2011 року навіть взяли участь у груповому турнірі змагань). Команда могла на рівних грати із грандами вітчизняного футболу, нерідко відбираючи у них очки. Скандально пішов із клубу.
Зараз тренує маріупольський «Іллічівець».
Вадим Євтушенко (7 червня 2012-15 серпня 2012)
Після хороших результатів попередника керівники клубу мали надію на їх продовження, однак футболісти не зрозуміли тренерських нововведеннь спеціаліста. 4 поразки у п’яти матчах стали причиною відставки тренера. На цей час – у пошуках роботи.
Сергій Свистун (фото Олега Дубини)Сергій Свистун (15 серпня 2012-10 червня 2013)
Тренер, який зробив собі ім’я у молодіжному складі та довіряв молодим футболістам. На жаль, при ньому команда знову боролася за виживання. У підсумку – лише 12-е місце. Нині, з 23 червня, Свистун тренує кременчуцький «Кремінь».
Читайте ще:
«Ворскла» розпочала сезон «двохсторонкою»
