Собаче життя: коли господар помирає

Неймовірне про тварин
Ольга Матвієнко19 липня 2013 о 15:262797 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Собаче життя: коли господар помирає
Кажуть, що тварини набагато вірніші за людей. Зазвичай вони супроводжують господарів протягом усього життя. А що відбувається з тваринами, господарі яких гинуть чи помирають?


Історій, подібних до описаної у «Білий Бім Чорне Вухо» у реальному житті багато.

Фото з lands-of-sorrow.ruФото з lands-of-sorrow.ru

Сліпого собаку викинули на вулицю спадкоємці

Історій, коли вірні чотирилапі роками сумували за колишніми господарями і ходили на кладовище, безліч. Часто тварини навіть тікають від нових господарів – чужих людей або родичів померлого, які беруть їх у свій дім. Нерідко трапляється й таке, що тварин спадкоємці не забирають, а позбуваються.

– Це один зі шляхів поповнення вулиць безпритульними тваринами і велика соціальна проблема, – говорить зоозахисниця Ольга. – Звичайно, вини померлого господаря у цьому немає. Відповідальність за це повинні нести спадкоємці. Адже діти або родичі померлої людини отримують у спадок не тільки квартиру. Юридично тварина є таким самим спадком. До нашої організації з проханнями забрати тварину після смерті господаря не зверталися.

За словами зоозахисниці, людям, не обтяженим високими моральними принципами, простіше викинути на вулицю тварину, а там її хтось підбере. Вважають, що у смерті тварини в такому випадку людина не винна.

– Кілька років тому був прикрий випадок. Після смерті власниці квартири її родичі не придумали нічого кращого, як виставили чотирилапого улюбленця жінки на вулицю. Просто винесли і залишили біля магазину. Пес перебував там кілька днів. Волонтер цього собаку знайшла і забрала на перетримку. Найсумніше в історії те, що псу було близько 15 років. Він осліп і оглух. Судячи з того, що при ходьбі у собаки заносило задні лапи, у нього був пошкоджений хребет. Гуляв він навпомацки, обережно рухаючись вулицею. Фактично на вулицю викинули безпомічну тварину. Добре пам’ятаю, як опікунці цієї собаки потрібно було поїхати на кілька днів, і собаку вона залишила мені. Купила пакет глазурованих пряників. Бо цей бідолашний собака не міг заснути ввечері, поки не з’їсть шматок пряника. Дуже прикро, що старий пес, який служив господарю, був другом, не заслужив на старості прихистку.

Кішка сиділа на дереві навпроти вікон квартири померлої хазяйки

Незважаючи на те, що котів вважають самостійними, ці тварини теж проявляють неабияку прив’язаність до господарів.

Майя Матвєєва, голова правління ЦЗЖП «Юний європеєць», розповіла:

– 2011 року стався випадок, який ще раз нагадує нам про те, як страждають тварини, коли помирають їхні господарі. У червні померла завуч однієї з полтавських шкіл. Жила вона неподалік авіамістечка, на вулиці Петра Юрченка. У неї була улюблена кішка. Після смерті жінки доглядати квартиру та тваринку залишився старенький батько. Він не догледів і коли відкрив двері у квартирі, кішка вирвалася і втекла. За кілька днів, аби потрапити до квартири, де жила її господарка, тваринка видерлася на високе дерево саме навпроти вікон помешкання. Вона просиділа на тій ялині чотири дні. Страждала від голоду та спеки, кричала. А в будинку живуть переважно пенсіонери. Усі дуже чуйні люди. Самостійно врятувати тварину не могли, але дуже переймалися її долею. Через ось таке нервове напруження дехто навіть «швидку» викликав, ставало зле. Ми зверталися до багатьох служб, але врешті приїхали рятувальники. Їм вдалося зняти кішку, але вже внизу вона вирвалася і втекла. Через місяць кішка з’явилася знову і залізла на сусіднє із ялиною дерево – високу тополю. Знову кричала навпроти вікон померлої господарки. Зняли її вдруге. Коли знімали, то тварина вирвалася на рівні другого поверху, вдарилася об землю і втекла в підвал поліклініки. Я дістала її звідти і забрала до себе. Потім цю кішку взяла нова господарка. Але тварина ще довго мучилася і страждала, сумувала за жінкою, яка її виростила.

До організації постійно звертаються люди, які хочуть залишити тварину, в якої помер власник, а забрати до себе не можуть. Проте бувають і такі, які хочуть віддати тварину, яка набридла. Важливо пам’ятати, що ми відповідаємо за тих, кого приручили. Тварина – кішка чи собака – дуже страждає, коли її кидають господарі, коли власники помирають. Їм, як і людям, потрібні підтримка та допомога.

Після смерті господарів пес Кузя із Гребінківщини перебрався на кладовище

Записала Юлія Корж із розповідді родичів власників собаки:

У селі Мар’янівка Гребінківського району в родині пенсіонерів жив вірний пес Кузя. До речі, саме в цій місцевості народився  автор всесвітньовідомих «Очи чорные». Чотирилапого, ще коли йому було кілка років, віддали в добрі руки до райцентру. Адже у господарів він був не єдиним собакою. Проте Кузя того ж дня, подолавши до 20 кілометрів, повернувся до власників. З тих пір господарі вирішили не зраджувати таку вірність і залишили пса собі.

Власник Кузі часто їздив велосипедом на ринок до райцентру. Пес завжди його супроводжував. Коли чоловік десь залишав велосипед, собака від двохколісного коня не відходив, сторожував, аж доки господар не повернеться. Його ж дружина була спокійна, бо знала, що її, іноді  розсіяний, чоловік під наглядом.

А от коли власники покинули світ, чотирилапий перебрався на кладовище. Жителі Мар’янівки  розповідали родичам померлих, що неодноразово вдень бачили його там. Додому собака повертався тільки на ніч. Згодом діти померлих господів, які жили в райцентрі, забрали Кузю до себе. Та від суму за своїми господарями пес невдовзі також пішов із життя.

До теми: У Полтаві безпритульні тварини шукають господарів

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter