Зібрали всіх у Краєзнавчому музеї, аби привітати з Днем Збройних сил України. Ініціаторами такого заходу став відокремлений підрозділ в Полтавській області ГО Всеукраїнської спілки учасників АТО бойових дій та миротворчих місій.
Нагадаємо, що 3 грудня у театрі Гоголя також вітали волонтерів та військових.
Сьогодні ж, 4 грудня, під час вручення нагород озвучували історію та заслуги майже кожного Героя. Серед них учасники бойових дій під Волновахою, Ілловайськом, Луганськом, боїв за Донецький аеропорт і Савур-Могилу. Вручали бійцям, волонтерам та медсестрам такі нагороди: ордена «За вірність народу України», медалі «Захисник Вітчизни», знаки «Патріот України», медалі «Богдана Хмельницького».
– Сьогодні тут присутні хлопці, з якими ми були на війні, – зауважив Володимир Голованюк, заступник Всеукраїнської спілки учасників АТО бойових дій та миротворчих місій. – Цим хлопцям по 20 років, я був їхнім командиром. Вони виконали всі поставлені задачі, інколи не спавши по 5 діб. Не було в нас підтримки, техніка вся розбита, все робили своїми руками. Ці п’ять хлопців, я шостий, супроводжували колони «Урагану». Прийшли о другій годині з однієї колони, приходить наказ супроводжувати іншу. Без сну, відпочинку, їжі. Навіть зливали воду з радіаторів, кип’ятили. У селі Гранітному одного разу відбувся обстріл з установки «Смерч». Російські війська відкрили вогонь, а в нас там базувалась ремонтна бригада. Коли туди поцілив «Смерч», все було зруйновано, полягло чимало наших хлопців. Без всяких роздумів та вагань зі мною поїхав туди 20-річний вояк; туди, де смерть, зривались снаряди, все горіло.Тому я маю честь нагородити таких молодих захисників.
До речі, зі слів присутніх на дійстві побратимів Володимира Голованюка, він особисто вивів з оточення цілий дивізіон. Серед тих, кого він нагороджував – зокрема,позивний Штанга. Цей молодий воїн, коли під Ілловайськом відступали наші війська, уперше в житті сів за кермо, аби провести колону. З поставленою задачею впорався.
Позивний Штанга
Окрім нагород всім гостям заходу подарували невеличкий концерт. Пісні солістів доводили до сліз глядачів, серед яких були присутні й сім’ї наших Героїв. Та найбільш емоційними були промови матерів, чиї сини так і не повернулись з неоголошеної війни. Зокрема Марія Боняківська, яка втратила в зоні АТО сина-художника Валерія Боняківського. Вона продовжує допомагати іншим бійцям, називає всіх «синочками».
Марія Боняківська
– На жаль, мій син не зміг сьогодні бути тут, він загинув. Пішов воювати добровольцем. Скільки зміг зробити за півроку, стільки і зробив. Тут є його побратими, яких я хочу привітати з тими нагородами, які їм вручили. Я дякую вам, синочки за те, що ми тут у Полтаві можемо спокійно ходити, робити, спати. Прошу, пам’ятайте про своїх мам і повертайтесь живими! Коли загинув мій син – не вірилось, – розповіла Марія Карпівна. – Це єдиний син, єдина допомога. Країна оцінила (про вчинок сина, – авт.) – нагородила орденом «За мужність». Сепаратисти також оцінили – 40 тисяч давали за його голову. І хтось ті гроші отримав, у зв’язку з його смертю.
До слова запросили і Олену Синюк, маму загиблого 21-річного Дениса Синюка з 95-ї аеромобільної бригади.
– Мій син з перших днів війни пішов захищати Україну. Я просила його після року служби прийти у відпустку. Проте він говорив, що не може, потрібно визволяти хлопців з аеропорту. Дехто мені твердив, мовляв, навіщо він туди пішов. Та Денис знав для чого. Він говорив мені: "Мамо, доки ми тут, то до вас не прийдуть і ви захищені. Ми вас охороняємо і ти можеш спати спокійно". Тепер його побратими та друзі захищають нас, дякую вам усім.
Повний виступ матерів полеглих Героїв дивіться на відео:
