Чи є в Криму українські виробники? Повнісінько! Щоправда, у Севастополі в супермаркетах, за моїми спостереженнями, значно менше, ніж, для прикладу, в звичайних магазинах смт Кача (яка ввійшла в адміністративний округ цього міста). Коли замовляєш у такій крамниці якийсь товар, то вас можуть поставити перед вибором. Запитають: «Вам русский, крымский или украинский?».
Стихійний ринок в смт Кача
Зокрема, українського виробництва я помітила такі товари: молочну продукцію,
мінеральні води, крупи, соки, солодощі, борошно, майонез, олію та масло.
Цікавий факт: один кримський молокозавод виготовляє товар як для Росії, так і для України. Про це свідчать упаковки: на одній пишуть, що Крим – це АР України, на іншій – Російська Федерація. Відповідно, і мови написання різні. І в цьому разі не скажеш, що просто товар залишився з тих часів – термін придатності говорить сам за себе. Продаються ці товари в одному супермаркеті.
Ціни
Хто рано покидається, той дешевше купує. Такий принцип діє зокрема в Севастополі. Про це розповів місцевий житель, тепер мій знайомий. Севастопольці знають, де і до котрої години потрібно купити продукти, аби не переплачувати. Той, хто виходить на продуктове полювання після 9 чи 10-ї години, заплатить більше. Так заробляють на відпочивальниках.
А от у смт Кача ціни цілодобово однакові, періодично зростали, раз на 2 тижні. Як розповів мені житель цього селища, місцеві здебільшого їздять по продукти в Бахчисарай або Сімферополь, де немає моря і ціни значно дешевші. Курсують рейсовими автобусами або ж на автомобілях. У Бахчисарай потрапити мені не вдалось, а от у Сімферополі бувала. В одному з гіпермаркетів, який, до речі, є і в Україні, ціни на деякі товари були майже вдвічі дешевші.
Бальзам для волосся однієї марки коштував у Севастополі 90 рублів, а в Сімферополі – 52 рублі; лимонад (2 л) коштував у Качі 98 рублів, а в Сімферополі – 55 рублів.
Перший тиждень свого перебування в Криму я провела в Севастополі, чомусь тоді ціни мені здались на деякі товари такими самими, як і в Україні, навіть дешевшими. Але тоді був травень, сезон відпочинку ще не почався, тому і це слід взяти до уваги. До того ж люди, в яких я жила, намагались мене переконати, що в них настало краще життя. Говорили: «Не переводи на гривны, не сравнивай так цены. Здесь другая зарплата у людей. Она побольше украинской. В Крыму на 10 тысяч рублей, минималку, спокойно можно прожить. Хватит с головою».
Чесно зізнаюсь, я тоді чогось повірила в це. А, можливо, у містах ситуація ліпша, ніж у селах. Адже згодом, коли трішки пожила сама, поспілкувалась із іншими кримчанами, переконалась у протилежному. Як з’ясувалось, ціни для них стали занадто кусючі, а мінімалка в Криму – близько 5 тисяч рублів. У крайньому разі, мені так сказала не одна людина. На час мого перебування на півострові – це 2 тисячі гривень. Дехто з українців, котрі переїхали жити до Криму рік тому, оцінили ситуацію так: «Ціни російські, а зарплати українські, просто переведені на рублі».
Наведу ще один приклад, який красномовно свідчить про рівень кримських зарплат. Одного разу на базу відпочинку прийшла переселенка з Донбасу, на вигляд близько 30 років. Вона хотіла там оселитися, але просила, щоб їй скинули ціну, бо в неї зарплатня 6 тисяч рублів. Оренда ж кімнати в літньому будиночку для відпочивальників (де лише стіл і ліжко, а всі зручності спільні в іншому приміщенні) коштувала на той момент 8 тисяч рублів на місяць. Про самих переселенців зі Сходу України на території Криму, ставлення до них місцевих опишу трішки згодом.
Поки що ж розповім про деякі ціни на час курортного сезону в Качі (якщо брати курс станом на липень – 1 гривня = 2,5 рубля):
- хліб – 19-40 рублів (7,6-16 гривень). До слова, у Качі по хліб потрібно ходити вранці, увечері його вже можна не знайти;
- яйця магазинні – 40-42 рублі (16 гривень);
- рис (1 кг) – від 56 до 80 рублів (22,5-32 гривні);
- морозиво (1 пачка) – 26-40 рублів (10,4-16 гривень);
- масло (200 г) – 50-70 рублів (20-28 гривень);
- олія (1 л) – 85-100 рублів (34-40 гривень);
- фарш свинячий – від 250 рублів (від 100 гривень);
- курячі стегенця – від 200 рублів (від 80 гривень);
- картопля (1 кг) – 25-30 рублів (10-12 гривні);
- вишня (1 кг) – 100-120 рублів (40-48 гривень);
- персик (1кг) – 100-200 рублів (40-80 гривень);
- глазурований сирок – 17-20 рублів (6,8-8 гривень);
- вода мінеральна (1,5 л) – від 44 рублів (від 17,6 гривні);
- солодка вода (2 л) – 80-100 рублів (32-40 гривень);
- борошно (2 кг) – 70-80 рублів (28-32 гривні).
Вразили розцінки в перукарнях, де стрижки коштують від 250 рублів (100 гривень). А от ціни на пальне менші, ніж у нас, – 92-й бензин коштує 36 рублів, 95-й – 38 рублів (близько 15 гривень).
Щодо екскурсійних цін, то, чесно кажучи, мало цікавилась. Із того, що точно знаю: вхід до «Херсонеса Таврійського» коштував 100 рублів (40 гривень), з екскурсоводом – 150 рублів (60 гривень). Та місцеві знають, як прогулятись цим заповідником задарма: заходять на територію з пляжу, перелізши через невелику бетонну плиту.
Херсонес Таврійський
Зрозуміти, чи дешевші продукти в Криму, ніж у нас, мені було
важко ще тому, що я з березня не жила в Україні. Приїхавши з Польщі, через тиждень вирушила в Крим. Тепер, прибувши в Україну, відчула, як подорожчало в нас життя: і продукти, і побутова хімія, і транспорт, і оренда житла, і «комуналка»…
Також складно було переключитись на валюту. У Польщі – злоті, цифри на цінниках значно менші, ніж в Україні. У Криму – рублі, цифри, навпаки, значно більші. Для мене гривня – золота серединка.
