Її автора, Джина Шарпа, демонізують, його бояться. Цей 86-річний стариган є унікальним спеціалістом. Він – ідеолог ненасильницьких революцій.
З нагоди річниці Євромайдану хотілося б розповісти про книгу, яка в тій чи іншій мірі вплинула на хід революційних подій у нашій країні. Її читали, можливо, кілька сотень активістів, але ідеї, що були у ній закладені, використовували десятки тисяч українців.
Книга «Від диктатури до демократії» вперше була видана у 1993 році для активістів у Бірмі. Вона неодноразово перевидалася і стала справжньою біблією ненасильницького руху опору. Сербія, Індонезія, Грузія, Туніс, Єгипет, Україна – тільки частина країн, які скористалися напрацюваннями професора Шарпа.
Американець все життя вивчав ненасильницькі рухи опору, аналізував, чому одні протести досягають своєї цілі, а інші просто знищуються військовою силою і режимом.
Джин Шарп понад два десятиліття працює в неурядовій організації, яку заснував сам – Інститут Альберта Ейнштейна. Кілька його співробітників займаються написанням книг, проведенням тренінгів і поширенням своїх ідей по світу. Сам науковець уже кілька разів номінувався на нобелівську премію миру.
Одною з найбільших цінностей книги є те, що вона не написана як інструкція дій, натомість показує абстрактний механізм диктатури і можливості його обвалу. Такий знеособлений підхід дозволяє активістам по всьому світу застовувати ідеї Шарпа до своєї країни. Адже кожен режим, кожна система, попри свою унікальність, має схожі механізми і важелі влади.
Будь-яка влада опирається на кілька інституцій, як на колони. І коли протести ставлять собі за мету від’єднати кооперацію цих інституцій від носіїв влади, то режим падає. Звісно, не скрізь напрацювання професора Шарпа мали успіх. Спецслужби диктаторських країн також не сплять і вивчають «Від диктатури до демократії», аналізують сі можливі сценарії і намагаються придушити рухи ще на стадії їх зародку.
Професор Джин Шарп
Джин Шарп – легенда для світового руху опору. Вчений дуже часто отримує звістки про те, що хтось з його учнів, громадських активістів тієї чи іншої країни, загинув від куль, у в’язниці, зник безвісти. Це та ціна, яку мають заплатити сміливі люди за бажання жити вільно.
Наприкінці книги міститься цікавий список із 198 методів ненасильницької боротьби: сидячі протести, голодування, бойкот виробників – кожен організований протест може обрати те, що найбільше підходить в той час для свої ситуації.
До речі, ще у 2004 році книга перекладена на українську і міститься на сайті Інституту Альберта Ейнштейна для некомерційного використання.
Цитата: «Виробляючи стратегію, демократи повинні насамперед чітко визначити свої цілі та оцінити ефективність тих чи інших заходів, спрямованих на їхнє досягнення. Така визначеність і аналіз дадуть змогу стратегам встановити чіткі вимоги для досягнення кожної з обраних цілей. Вимога визначеності так само стосується тактичного планування. Правильно обрані тактика і методи дії сприяють реалізації стратегії».
