Трохи більше місяця тому в Полтаві небайдужі жінки почали плести саморобні маскувальні сітки для військових. На сьогодні вже десятки сіток відправлені в зону АТО різним підрозділам української армії. Віднедавна активну участь у цьому процесі беруть учні полтавських шкіл. Зараз роботу над сітками налагодили лише у трьох із 40 середніх навчальних закладів міста, але координатор плетіння у Полтаві Анна Шавиро говорить, що дедалі більше шкіл хочуть організувати роботу і в себе.
У школі №30 для військових плетуть сітки, шиють прапори та в’яжуть шкарпетки
Навчальний заклад від самого початку долучається до волонтерської роботи. Нині школярі плетуть уже другу сітку.
– Плетуть сітки учні 6-11 класів, – розповідає Надія Овчаренко, вчитель трудового навчання. – Робимо це в основному на уроках праці. Проте і під час перерв діти прибігають продовжувати справу. Плетуть охоче. Спочатку вони не зовсім розуміли навіщо, та коли пояснили мету – стали завзятішими.
Діти із школи № 30 самотужки шукать матеріали для плетіння сіток. Фото Юрія Шавира
Сітку школі дали волонтери, а смужки роблять з одягу.
– Діти самостійно купують речі в секонд-хендах чи приносять з дому, – розповідає вчитель. – Почали працювати вже над другою сіткою. Для першої ми використовували тканину темних кольорів. Друга сітка більш габаритна, у неї вплітаємо смужки вже світліших кольорів, оскільки ж зима на носі.
На питання журналіста про складнощі, Надія Анатоліївна відповіла: складність в одному – пояснити і показати кожній дитині метод роботи. Проте, твердить, заради такої справи – це вже не труднощі.
До речі, це не перша волонтерська робота, за яку береться педколектив, учні та їхні батьки. Раніше на уроках праці школярі шили державні прапори та в’язали шкарпетки. Батьки з учнями початкових шкіл пекли печиво. Також передавали військовим через волонтерів теплі речі.
У 37 школу матеріали приносять з інших шкіл
Активно долучилися до допомоги армії учні 37 школи. тут вже розпочали другу сітку. Вона велика за розмірами – близько 12 на 10 метрів.
Із ініціативою залучати до плетіння дітей на уроках праці, образотворчого мистецтва та музики виступила директор школи Ірина Пасюра.
– Найактивніші діти молодших класів. Плетуть діти починаючи із 6 класу. Навіть на канікулах приходили, – говорить Ніна Шарай, вчитель праці. – Можемо стверджувати, що це вже росте справжнє покоління патріотів.
У школі № 37 працюють і на уроках, і після уроків. Фото Юрія Шавира
Із матеріалами проблем у рукодільниць немає. Тканину зносять і з інших шкіл.
– Багато шкіл відгукнулися і там діти з батьками збирають речі, тканину і нам приносять. Збирають і передають через нас також одяг для військових, Це – теплі речі, шкарпетки, ковдри, – розповідає Ніна Олександрівна.
Щоправда дивується, що лише три школи у Полтаві займаються плетінням. Сподівається, що згодом і інші школи міста долучаться до цієї корисної справи.
Діти від 1 до 11 класу допомагають армії у НВК № 16
Про потреба залучати інші школи говорять у навчально-виховному комплексі № 16. На базі цього навчального закладу розгорнули справжній центр допомоги військовим. Крім того, що і учні, і вчителі, і батьки плетуть сітки, тут збирають продукти та речі.
– Із 1 по 11 клас учні та їхні батьки залучаються до збору необхідного. Приносять і теплі речі, і шкарпетки, і рукавиці, спальні мішки, дехто приносить навіть камуфляж, – розповідає Людмила Ярошенко, педагог-організатор. – Те саме і з продуктами: консерви, картопля в мішках, печиво, цукерки, консервація, чай, кава. Навіть оголошували збір макулатури, здавали і передавали гроші у Свято-Успенський собор «Полтавському батальйону небайдужих». На уроках праці шиють прапори та змотують нитки для шкарпеток, які в’яжуть у Соборі.
Так само, які в 30 та 37 школах плетінням сіток займаються діти 6-11 класів. Їм активно допомагають вчителі, технічний персонал школи, батьки та бабусі. Про важливість цієї справи знають не з чуток: багато чоловіків із родин учнів школи знаходяться в зоні АТО.
– Ці сітки дуже потрібні бійцям. До нас нещодавно заходив батько однієї з учениць, який повернувся з АТО на кілька днів. Дякував за роботу, просив плести ще, – говорить Людмила Володимирівна. – Наші діти розуміють, наскільки потрібні сітки. Говорять, що якби кожна школа міста сплела по сітці, то змогли б накрити 40 БТРів, а якби сплели по дві, то накрили б 80.
У НВК № 16 плетуть сітки, шиють прапори і збирають речі та продукти.Фото Юрія Шавира
У НВК № 16 зараз завершують третю велику сітку. Плетуть із білої тканини. Уся школа зносить білі простирадла, тканину, технічні рвуть її на відрізки потрібної довжини та ширини.
Спільна праця, за словами Людмили Ярошенко, виховує молоде покоління, краще, ніж будь-які уроки. Під час плетіння сіток тут співають українські народні пісні та читають вірші Шевченка і Франка.
Людмила Ярошенко говорить: сподіваються, що інші школи теж почнуть плести сітки.
– Чим ще ми можемо допомогти? Нічого складного немає. Організація, перш за все, залежить від того, як налаштований директор школи. Ми маємо велику підтримку нашого керівника, Віктора Явтушенка. По-друге, – від душі кожного вчителя, як він пояснить, заради чого ми це робимо. А технічно нічого складного взагалі немає. Потрібно лише кілька брусів, щоб збити раму, на яку сітку натягують.
