Ідеться про трилогію «Міленіум» шведського прозаїка Стіґа Ларссона, чиї книги «Чоловіки, що ненавидять жінок», «Дівчина, що гралася з вогнем» і «Повітряний замок, що вибухнув» кілька років тому сколихнули світовий книжковий ринок.
На момент грудня 2011 року загальний наклад проданих книг цього шведа склав 65 мільйонів примірників. За іронією долі Стіґ не зміг насолодитися славою і навіть не побачив ці свої книги надрукованими. Він помер невдовзі після підписання контракту на їх видання від інфаркту, коли підіймався на 7 поверх свого офісу, де в той день зламався ліфт.
Але його ім’я надовго буде серед ікон масової літератури.
Першу книгу – «Чоловіки, що ненавидять жінок» – більшість знає за іншою назвою – «Дівчина з татуюванням дракону». У 2009 році її екранізували у Швеції, а через 2 роки – у США (режисер – Девід Фінчер, з Деніелом Крейґом у головній ролі).
За сюжетом економічний журналіст Мікаель Блюмквіст, якого суд визнав винним у справі за наклеп, отримує цікаву пропозицію. Він має рік прожити на острові Хедебю, де проживає сімейство промисловців Ванґерів. Його завдання, отримане від голови сімейства Хенріка Ванґера, полягає у розкритті справи зникнення молодої дівчини Харієт, що відбулося 37 років тому. Все ускладнюється тим, що сімейка Ванґерів повна таємниць, в котрі не варто залучати незнайомців.
У розслідуванні Мікаелю буде допомагати Лісбет Саландер – геніальна дівчина-хакер, котра не надто вирізняється комунікабельністю і соціальною поведінкою. Але у розслідуванні їй немає рівних. Разом вони намагаються зрозуміти, що ж все таки сталося на острові Хедебю і хто винен у зникненні Харієт.
Читаючи книгу, розумієш, чому вона отримала такий комерційний ефект. Вона написана, як-то кажуть, смачно. Автор всі 700 сторінок тримає Тебе то в напрузі, то в зацікавленні. Останні 150 сторінок читалися просто запоєм.
Читач разом з головними героями розслідує таємницю. Ти не дізнаєшся про долю Харієт раніше, ніж цього не захоче автор. Ларссон виявився шикарним творцем детективного сюжету, з якого просто не хочеться виходити.
Можливо, секрет успіху книги полягає у його головних героях. Так, читач-чоловік буде асоціювати себе з розумним і сміливим журналістом Мікаелем, котрий понад усе прагне завершити розпочату справу, користується увагою жінок і є зіркою у своїй країні. Жінка-читач асоціюватиме себе з Лісбет, через її незалежність, норовливий характер, геніальність в розслідуваннях та наполегливість. Тобто кожен знаходить своє.
Хоч як би там сноби не висловлювали своє «фе» щодо масової літератури – але книга варта, щоб її прочитати. А потім засісти за наступні частини, котрі ще встиг написати шведський чарівник.
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «MagnumOpus»