Це стало початком стаханівського руху в СРСР. Тільки через декілька десятиліть було офіційно визнано, що Стаханов встановив рекорд не сам - він бурив вузький прохід, а за ним йшла бригада, котра розширювала забій і кріпила стіни.
А Стаханов виявляється не зовсім Олексій
Крім того, що шахтар працював не сам, виявляється ще й звали його не Олексій, а Андрій. Все дуже просто: відразу після встановлення рекорду, про подію на всю країну протрубила газета «Правда». А друкований орган про все дізнався з телеграми, що надійшла з шахти. Там було написано російською, що рекордсмен – А.Стаханов. Журналісти чомусь вирішили, що шахтаря звуть Олексій (Алексей), так і пішло в газету. Коли ж з’ясували правду, Сталін сказав, що газета «Правда» не помиляється. От і залишився в історії саме Олексій Стаханов, якому, до речі, навіть документи довелося змінювати через це.
Рекорд Стаханова побито 9 серпня 2010 року
А нещодавно подібний небувалий подвиг здійснив ще один шахтар. У Дзержинську Донецької області забійник шахти Новодзержинська Сергій Шемук побив рекорд Стаханова.
9 серпня Шемук за зміну добув відбійним молотком 170 тонн вугілля, перевищивши рекорд Стаханова на 68 тонн. Шемук виконав змінне завдання на 2023%, перевиконавши завдання всієї ділянки, де зазвичай працюють близько 20 осіб. Гірняку-рекордсмену допомагали двоє забійників, які виробляли операції по кріпленню і прибирання вугілля в лаві.
