Памятник генерал-лейтенантові Зигіну вартують учні ЗОШ № 38
Пам’ятник О.Зигіну
У караулі біля монументу Олексію Зигіну до 11 години побували учні трьох шкіл: 38-ої, 9-ої та 25-ої. Час чергування поділили: кожен навчальний заклад – по півтори години. Місце для караулу тут досить складне: у обличчя – пронизливий вітер і курява з-під коліс автомобілів. Зате вражень – хоч відбавляй.
– Я уже вдруге тут чергую – до цього була на 9 травня, – розповідає Мирослава Могиль, десятикласниця. – Щоб стояти у караулі, навіть маршувати навчилася. Стоїмо по 10 хвилин, потім міняємося. Тут цікаво. Багато школярів приходить сюди покладати квіти, навіть з дитсадків приводять діток.
Школярі розповідають, що стояти нерухомо біля пам’ятника їм не важко – думають про щось своє і час пролітає непомітно. Ветерани до них не підходять – усі біля Меморіалу солдатської Слави, а от дивні люди трапляються. Сміються, показують пальцями, якась жіночка дорікнула школярам, що вони не правильно маршують.
Пам’ятник Лялі Убийвовк
Біля пам’ятника Лялі Убийвовк зранку чергували учні 14-ої, 6-ої та 10-ої шкіл. Місце
Памятник Лялі Убийвовк вартують учні школи-гімназії № 6
популярне, бажаючих багато, тому кожній школі – лише година на чергування. Діти змінюють одне-одного швидко.
– Ми чергуємо по 5 хвилин, хотіли по два кола пройти, але тоді б по 2,5 хвилини стояли, а це мало, – розповідають школярі.
На запитання журналіста, що школярі знають про Лялю Убийвовк відповідають досить зі знанням справи.
– Ляля – герой, партизан-підпільник, її розстріляли фашисти по доносу за те, що розповсюджувала листівки серед військовополонених, влаштовувала дрібні акти саботажу, крала медикаменти. Звісно, красти – то не добре, але для справи можна, – роздумує Владислав Романчук восьмикласник. – Взагалі, я знаю багато про партизанів, можу ще й про Сидора Ковпака розповісти.
За почесним караулом пильно спостерігають класні керівники. Для тих, хто «героїчно» пішов у караул лише у тоненькій білій сорочці, можуть сходити за гарячим чаєм у найближчий магазин. А ще прикрикують, щоб школярі не пустували та не засовували руки у кишені.
Після чергування біля пам’ятника дітвора додому не поспішає. У програмі: відвідування музею, візит до ветерана додому або на один з численних святкових заходів. Запевнили, що уроки на завтра робитимуть увечері, повернувшись зі святкового концерту на стадіоні.
Тетяна Цирульник
