Гуде весь час
– З виробництвом ми «сусіди» багато років, і до квітня 2010 не було ніяких проблем із шумом, – розповідає Валентина, яка живе по вулиці Шевченка. – Але півроку тому, з середини квітня, з боку заводу почав лунати постійний монотонний гул. Він буває різний, гучніший чи слабший, але не припиняється ніколи. Чути його навіть у будинку з зачиненими вікнами й дверима.
Особливо тяжко доводиться пенсіонерам, гіпертонікам та мамам з маленькими дітьми, які постійно знаходяться вдома. Навіть у літню 40-градусну спеку вони не відчиняли кватирок – інакше гул ставав нестерпним.
– Постійний монотонний шум, безумовно, впливає на здоров’я людини, особливо на нервову систему, призводить до різноманітних розладів, особливо якщо людина має слабке здоров’я, – прокоментував Валентин Шаповал, головний державний санітарний лікар області. – Але щоб сказати конкретніше, потрібно знати його рівень у децибелах.
Виробництво «стоїть» на папері, але продовжує гудіти
Боротися за тишу мешканці району пробують постійно. Пишуть листи до різноманітних інстанцій, телефонують на гарячі лінії. Кілька разів до них таки приходили фахівці санепідемстанції, міряли рівень шуму в дворі та будинках.
Цифру мешканцям не озвучили – сказали, що ця послуга платна. Натомість надіслали офіційного листа-відповідь.
– Полтавською міською санепідемстанцією у червні проведено перевірку підприємства ВАТ «ПОЕЗ Кернел груп», де було встановлено, що роботи по реконструкції проводилися з відхиленнями від проектно-кошторисної документації, не всі заходи по захисту від шуму, зазначені у проектній документації, були виконані, – значиться у листі, підписаному Миколою Асаулом, виконувачем обов’язків санітарного лікаря області.
Припис санстанції у місячний термін забезпечити зниження рівня шуму на підприємстві не виконали, за що директора було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Мешканців району фахівці санстанції запевнили, що на підприємстві розробляється план заходів по зниженню рівня шуму від роботи технологічного обладнання і заплановано провести роботи у період капітального ремонту з 20 серпня по 31 грудня.
Тож навіть коли «на папері» підприємство «стоїть», жителі свідчать, що воно продовжує гудіти вдень і вночі.
Шумоізоляційна огорожа, яку поставили навколо заводу, ситуації не рятує. Окремим жителям, які у колективних зверненнях вказували свої телефони, почали дзвонити невідомі. Представляючись працівниками заводу, вони ображають мешканців і запевняють, що завод «нікому не гуде, крім них самих».
Не емоційні звернення, а письмові докази
– Заяви мешканців району повні емоцій, але результат від них малий. Скаржитися потрібно правильно та обов’язково збирати письмові докази, – переконаний Сергій Синягівський, депутат Київської районної ради. – Оскільки завод знаходиться на території міста, звертатися треба не до обласної, як це робили люди, а до міської влади: записатися на прийом до мера, принести з собою колективне звернення, зареєструвати його. Якщо послуги санстанції платні, є сенс зібрати кошти й отримати на руки документи, що засвідчують рівень шуму. Згідно з законом, на такі звернення службовці просто зобов’язані відреагувати.
У приймальні заводу повідомили, що про проблеми жителів дізналися недавно – коли 5 жовтня надійшла колективна скарга (через півроку після того, як полтавцям почав дошкуляти шум).
З проханням роз’яснити ситуацію туди журналістський запит направив журналіст «Кола».
– Ніяких причин, які б призвели до підвищення рівня шуму немає,– повідомила Лариса Лізантан, директор підприємства. – Виробництво у штатному режимі розпочало роботу з 1 жовтня 2009 року і у квітні 2010 (час, коли жителі відчули дискомфорт – примітка автора) ніяких ремонтних чи інших робіт не проводилося. Реагуючи на звернення сьогодні у присутності фахівців міської санепідемстанції на заводі було проведено заміри шуму, результати нам ще не надіслали.
Між тим, у листі, який отримали мешканці Юрівки від обласної СЕС, значиться, що на підприємстві розробляється план по зниженню рівня шуму, а з 20 серпня по 31 грудня іде капітальний ремонт.
Жити у шумі люди не хочуть. Доведені до відчаю кількасот майбутніх виборців згодні «продатися». Кажуть, якщо хтось з кандидатів у мери Полтави допоможе їм у боротьбі за тишу, вони віддадуть за нього свої голоси на виборах.
