Нещодавно полтавка Людмила Петрівна на вулиці Зіньківській зустріла хлопчика років дванадцяти, який розповів їй, що самостійно, без супроводу дорослих, приїхав до Полтави. Одяг на дитині був дуже брудний, на ногах – лише відкриті резинові тапки, які були одягнені поверх таких же брудних і рваних шкарпеток. Зустрівши дитину на вулиці, жінці стало шкода підлітка, тому вона вирішила допомогти хлопцю.
– Він представився Дмитром. З перших слів я зрозуміла, що спілкуюсь не з хлопчиком, який живе на вулиці, а з переляканою дитиною, яка потрапила у якусь складну ситуацію, – говорить Людмила Петрівна. – Він дуже легко пішов на контакт і розповів мені, що проживає в одному із сіл Шишацького району нашої області і до Полтави приїхав з дозволу батьків, щоб купити собі взуття. Однак те, як він був одягнений, примусило мене засумніватись у щирості його слів, цитує свідка подій сайт mia.pl.ua
Виявилося, що хлопець втік із дому
Жінка запросила підлітка до себе додому та запропонувала йому поїсти. Зголоднілий юнак зізнався, що втік із дому. Почувши це, Людмила Петрівна негайно зателефонувала до Київського райвідділу міліції.
– Коли до квартири полтавки прибули працівники міліції, то побачили перед собою хлопчика, який мало нагадував того, якого вона описувала по телефону, – Володимир Пасічко, помічник Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. – Як виявилось, жінка не лише нагодувала дитину, але й повністю переодягнула його у речі свого онука.
Поспілкувавшись із Людмилою Петрівною та отримавши від неї усю необхідну інформацію, правоохоронці повезли юнака до райвідділу. Тут з’ясувалось, що хлопчик і справді проживає в одному із сіл Шишацького району у багатодітній родині. Його батько, молдаванин за національністю, більше десяти років тому залишив родину, тому мати виховує дітей самостійно.
Щодо мети поїздки до Полтави, то жінці підліток сказав неправду. Працівникам райвідділу він зізнався, що втік із дому і їде до свого батька у Молдову. Єдиною причиною своєї втечі хлопчик назвав небажання ходити до школи. У цьому році він пішов до шостого класу і йому дуже важко дається навчання. Наявність якихось сімейних конфліктів, чи конфліктів у школі, які могли призвести до втечі, підліток категорично заперечує (їх відсутність в подальшому підтвердили і його рідні).
Хлопець назбирав 20 гривень і вирішив їхати до Молдови
Наважився їхати Дмитро саме зараз, тому що назбирав для цього грошей – аж двадцять гривень. Про свій брудний одяг, у якому вирушив у дорогу говорить, що порався по господарству – у чому був одягнений, у тому й поїхав. В обідню пору автобусом він дістався до Полтави, тут на автовокзалі збирався переночувати і зранку наступного дня знову автобусом їхати до Києва, звідти – поїздом до Молдови. Адреси місця проживання свого батька він не знав. Все що було відомо про батька – його прізвище, ім’я та по батькові і підліток щиро вважав, що цього буде достатньо, аби знайти батька у чужій державі.
З’ясувавши усі обставини «втечі», працівники чергової частини Київського РВ зателефонували до районного відділу міліції за місцем проживання хлопчика. Там повідомили, що рідні та близькі Дмитра до них із заявою про зникнення не зверталися, однак даного підлітка вони знають, так як він неодноразово раніше втікав з дому.
Сестра хлопчика, з якою полтавські правоохоронці ввечері зв’язались телефоном, повідомила, що зникнення Діми вони уже помітили і самостійно шукають його у сусідніх селах. Приїхавши наступного дня до Київського райвідділу міліції за братом, вона розповіла, що Діма є «важким підлітком» та завдає багато клопоту у вихованні як матері, так і педагогам у школі.
Він уже декілька разів втікав із дому, однак далі сусідніх сіл нікуди раніше не їздив. Вона підтвердила те, що його батько і справді молдаванин, однак де саме він зараз проживає ніхто із родини не знає.
