- Для мене студентські роки – це пригоди, друзі, спілкування і звісно безтурботність. Цікавий випадок стався зі мною та моїми одногрупниками, коли ми здавали іспит з міжнародного права. Я навчався у Київському Національному університеті імені Т. Г. Шевченка, - розповідає Анатолій Олександрович. – І от наш викладач запитує: «А хто з вас знає мій предмет на «відмінно»?». Кілька чоловік підняли руку. Він наказав їм принести залікові книжки – і тут же виставив їм п’ятірки. А далі викладач питає: «Хто вважає, що знає мій предмет на «добре»?». - Руку підняла більшість. Не підняло лише троє. Він їх питає: «А ви що стоїте?». Студенти відповідають: «Та нам і по трійці вистачить». Викладач і виставив їм трійки в заліковки. А всіх інших, які підняли руку на «чотири», - змусив складати іспит. Я особисто потрапив до тієї більшості, які писали екзамен. Свою четвірку я тоді отримав.
Анатолій Бойко
Анатолій Бойко, проректор з виховної роботи Полтавського університету економіки і торгівлі, згадує свої студентські роки.
- Для мене студентські роки – це пригоди, друзі, спілкування і звісно безтурботність. Цікавий випадок стався зі мною та моїми одногрупниками, коли ми здавали іспит з міжнародного права. Я навчався у Київському Національному університеті імені Т. Г. Шевченка, - розповідає Анатолій Олександрович. – І от наш викладач запитує: «А хто з вас знає мій предмет на «відмінно»?». Кілька чоловік підняли руку. Він наказав їм принести залікові книжки – і тут же виставив їм п’ятірки. А далі викладач питає: «Хто вважає, що знає мій предмет на «добре»?». - Руку підняла більшість. Не підняло лише троє. Він їх питає: «А ви що стоїте?». Студенти відповідають: «Та нам і по трійці вистачить». Викладач і виставив їм трійки в заліковки. А всіх інших, які підняли руку на «чотири», - змусив складати іспит. Я особисто потрапив до тієї більшості, які писали екзамен. Свою четвірку я тоді отримав.
