На ті часи фотоательє були досить прибутковою справою і дуже незвичайною для широкого загалу. Сприйняття фотографії можна порівняти в наші часи хіба що з появою інтернету. Фотографу XIX століття часто доводилось бути не тільки знавцем фототехніки, а й хімії, адже власноруч треба було виготовляти фотопластини.
А саме ательє було теж дуже цікавим – такий вишуканий світ, з мальованими величезними задниками (фоном), гарними меблями і штучними квітами. Статечні сімейні портрети, зняті за тогочасною модою, збереглися, в деяких родинах і донині. А в полтавських сім’ях навіть збереглися такі «фотокарточки» на зворотному боці яких стоїть фірмовий знак фотолабораторії Хмелевського.
Йозеф Целестіонович також багато знімав у студії, його губернське фотоательє було тоді одним із найкращих у царській Росії.
Проте, здається, його більше захоплювали зйомки на пленері – Хмелевський створив унікальний за своєю майстерністю опис міста у фотографіях та галерею портретів його мешканців. До нас дійшли набори поштових листівок та фотоальбоми «Гоголь на батьківщині», «Види Малоросії», «Типи Малоросії» «Земський будинок у Полтаві», «Полтавська психіатрична лікарня», а також фотографії до річниці Полтавської битви.
Фотографував Башкирцеву, Панаса Мирного, Лесю Українку
Можна сміливо говорити що Йозеф Хмелевський був одним із перших фоторепортерів Полтави, оскільки так багато подій зафіксовано саме його камерою. Всі видатні особистості того часу фотографувалися у Хмелевського: Михайло Коцюбинський, Панас Мирний, Микола Скліфосовський, Леся Українка, Олена Пчілка, Гнат Хоткевич, Володимир Короленко, Микола М’ясоєдов. Коли молода художниця Марія Башкирцева гостювала у батька в маєтку в Гавронцях під Полтавою, вона теж сфотографувалася в українському народному костюмі саме в ательє Йозефа Хмелевського.
Завдяки полтавському фотографу до нас дійшли фотопортрети видатних діячів української та російської науки і культури
Довідка
Тогочасні кольорові листівки часто друкувалися за кордоном. Наприклад Хмелевський друкував їх у Стокгольмі, Варшаві та Відні. Частина робіт друкувалася в Москві, Києві та Полтаві (Полтавська друкарня Дохмана знаходилась на сучасній Жовтневій вулиці, приблизно там, де зараз Художній салон – у центрі, неподалік ЦУМу).
Унікальний альбом «Гоголь на батьківщині»
Особлива історія альбому «Гоголь на батьківщині», де були зібрані унікальні матеріали, що стосуються біографії великого письменника та землі, на якій він народився.
У передмові до свого видання Хмелевський писав: «Местности и обстановку, драгоценные для биографии Гоголя, читатель найдет здесь, закрепленными при помощи света – почти в таком же виде, как они представлялись взгляду нашeго великого писателя».
За словами фотографа, він мав честь бути особисто знайомим із живими на той час родичами Миколи Гоголя. На превеликий жаль, багато чого з того, що було зафіксовано на сторінках альбому, не збереглося до нашого часу. Альбом був виданий в обмеженій кількості примірників. А знімки відтворили в найкращих на той час закордонних майстернях. У силу своєї унікальності й неповторності матеріалу він назавжди залишиться одним із найважливіших джерел як про самого Миколу Васильовича Гоголя, так і про землю, на якій він народився.
Сьогодні альбом Хмелевського «Гоголь на Батьківщині» – бібліографічна рідкість. У 2009 році Харківське видавництво «Сага» перевидало альбом під такою ж назвою. Видання з’явилось завдяки співпраці полтавських та харківських науковців та Консульства Республіки Польща.
Довідка «Кола»
Фотоательє художника-фотографа Йозефа Хмелевського знаходилось у Полтаві спочатку в будинку М.К. Ромера (1875-1880, на розі Олександрівської та Стрітенської, навпроти державного банку), потім у будинку О.С. Васильєва (1880-1922 (?), на вулиці Олександрівській, 30)
Так підписувались тогочасні фото, візитка автора –«Фотографическое заведеніе Хмелевскаго въ Полтави. На Александровской улице въ доме Ромера».
Олександрівська вулиця – нині Жовтнева.
Довідка «Кола»
Йозеф Целестинович Хмелевський (1849 – 1924)
Син польського шляхтича і російської дворянки, народився у Варшаві. У 1875 році переїхав на постійне місце проживання з Санкт-Петербурга до Полтави, де жили батьки його дружини. Мав сина. Син разом із матір’ю після смерті Хмелевського виїхали з Полтави.
У Полтаві мав своє фотоательє. Роботи Хмелевського на полтавську тематику експонувалися на багатьох вітчизняних та міжнародних виставках (близько 20 виставок).
Москва (1882) - художньо-промислова виставка,
Брюссель (1883), Санкт-Петербург (1888),
Москва (1889) – всеросійська ювілейна фотографічна виставка, Париж (1889), Лозанна (1890), Чикаго (1893),
Санкт-Петербург (1898), Нижній Новгород (1902).
На нижегородській виставці 1896 року Хмелевський був нагороджений золотою медаллю. Тріумфальною була його участь у Всесвітній виставці в Парижі 1900 р. – крім золотої медалі, французька влада нагородила Хмелевського орденом Академічних пальм і присвоїла звання «Officier D'Akademie». Був знавцем техніки та хімії у фотографії, новатором в цій справі, власноруч виготовляв фотопластини. Його статті друкувалися в журналі «Фотограф'-любитель».
Матеріал підготовлений за сприяння мистецтвознавця викладача ПНПУ Віктора Бабенка.
