Нещодавно у Албанії проходив Міжнародний конкурс краси «MISS GLOBE». В ньому брали участь представниці 49 країн. У фіналі красунь залишилося всього 15. Серед фіналісток – представниця України, полтавка Юлія Таранцева.
Про свої враження від участі у конкурсі та від прогулянки місцевостями Албанії Юлія Таранцева розповіла «Колу».
– Албанію називають країною орлів, можливо, саме тому тут так високо цінують красу, — каже Юлія – Головна умова конкурсу для учасниць: носити бейджик й стрічку з назвою країни.
Фіналістка конкурсу краси працює адвокатом
Юлія Таранцева працює адвокатом. У вільний від роботи час бере участь у танцювальних конкурсах та конкурсах краси. Каже, це заняття для душі.
– Мені дуже подобається те, чим я займаюся, конкурси дають змогу не лише відпочити, а й набратись нових вражень, знайти нових цікавих друзів, – каже полтавка.
Конкурсанток зустрічали не лише організатори конкурсу, а й поліцейські
Після виходу з аеропорту учасниць конкурсу чекало фірмове авто конкурсу, й поліцейський автомобіль супроводу.
– Саме по дорозі у готель можна було познайомитися з країною, – каже полтавська красуня – Перше, що відразу впало у око: було видно, що не так давно у Албанії пройшла війна. Дуже багато чого розрушено, хоча й відновлено теж немало. У Албанії багато нових будинків, магазинів, фабрик, заводів. Головне, що вразило: ідеально рівні дороги.
Одна з умов участі у конкурсі – носити спеціальний костюм
Готель, в якому жили учасниці під час проходження конкурсу, розміщувався на березі Адріатичного моря.
– По приїзді нам сказали підніматися у номери, одягти національні костюми й знову спуститися вниз, на фотосесію, – згадує дівчина.
З учасницями конкурсу працювали професійні візажисти, після чого фотографи та відеооператори робили на пляжі фото для модного албанського журналу. Кілька номерів дівчина привезла й додому, на згадку.
– Після цього нам видали спортивні костюми з емблемами конкурсу, – говорить Юлія – А ще нагадували, що носити костюм конкурсу це одна із умов участі в ньому, адже ми підписували відповідний документ.
Що запам’яталося: мандаринові та гранатові плантації, увага фотокамер
Наступного дня учасниць чекала поїздка на мис Карпен, як розповіла полтавка. Там дівчат чекали яхти й прогулянка місцевостями Албанії.
– Було цікаво спостерігати, з яким захопленням наш автобус розглядали місцеві, – каже Юлія – Запам’яталося, як проїджали мимо плантацій мандаринових й гранатових дерев, потім були дерева хурми. Нас постійно знімали відео й фотокамери. Відпочити від надмірної уваги камер й розслабитися можна було лише у кімнаті готелю.
На середньовічний базар краще не ходити на підборах
Полтавській красуні довелося побувати й на середньовічному албанському баразі. Дівчина зізналася, прогулянка стала справжнім випробовуванням, адже дорога базару викладена з булижників (ходити на підборах по такій дорозі важко).
– Ще побували в укріпленні, яке нині стало Національним албанським музеєм, – продовжує розповідь дівчина – А майже поряд знаходиться етнографічний музей. Він виглядає як невеликий житловий будинок, в якому кожна кімната має своє призначення. Екскурсоводи розповідали нам про призначення різних предметів, про одяг, меблі. А ще про те, як тут готують їжу. Наприклад, про те, як молотять зерно, віджимають олію, виготовляють тканини, потім шиють одяг.
Поїздка з місцевими байкерами – справжній карнавал
Як розповіла дівчина, запам’ятався й візит в албанські міста Петрела і Бержит.
– Мер Бержита підготував для нас, учасниць, подарунок, – ділиться Юлія – Виявилося, нас чекали байкери! Перше, на що я звернула увагу: зовнішній вигляд байкерів. Адже ті сильно вирізнялися з натовту: практично у всіх була бандана, пов’язана на піратський мотив або чорна в’язана шапочка, шкіряна куртка чи жилетка з різними символіками, шкіряні штани. Більшість мали довге волосся й вуса.
Кожна учасниця мала взяти прапор своєї країни, після чого дівчат розприділили по мотоциклах.
– Наша поява на вулицях була схожою на карнавальну ходу мало не з усіх країн світу, – каже полтавка – Поїздка тривала 2 години, за цей час я зрозуміла такі поняття як свобода й політ душі! В цей момент я зрозуміла байкерів, те, чим вони живуть, незалежно від різних факторів й причин. Для мене поїздка стала справжнім незабутнім подарунком!
На згадку про конкурс: кристали з власним фото та портрет
На згадку про участь у конкурсі дівчина отримала одяг, який носила під час періоду участі. А ще – кристали, в які вроблене її фото та портрет, написаний місцевим художником.
У найближчих планах талановитого авдоката – взяти участь у танцювальному конкурсі, який проходитиме незабаром у Західній Україні.
