Давайте трохи відволічемося від футболу і спробуємо вийти за межі готелю та
тренувальних полів. Поблизу місця тренувального табору «Ворскли» знаходилися відразу два містечка – Сіде та Манавгат. Причому до античного Сіде можна було дійти за 15 хвилин по пляжу. Мабуть саме тому Василь Сачко зі своїми помічниками полюбляв гуляти античними вулицями цього містечка.
Сіде – це місто на узбережжі Середземного моря, розташоване в 75 кілометрах від Анатльї. Цікаво, що античне містечко знаходиться на невеликому півострові, який трохи виділяється на рівній береговій лінії. Письмову згадку про Сіде можна знайти ще у шостому столітті до нашої ери. На території міста збереглося багато руїн, які залишилися з різних епох розвитку людства. І значна їх частина – поблизу моря. Найбільшого розквіту це античне місто досягло приблизно у першому та третьому сторіччі нашої ери. Тому більшість пам’яток належить до Римської доби. Трохи менше – пам’яток візантійської та елліністичної діб.
Елліністична доба – етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Александра Македонського (334-323 до нашої ери) до завоювання цих країн Римом, що завершився 30 до нашої ери підпорядкуванням Єгипту.
Римська доба в історії Давньої Греції – період в історії Греції, що розпочався після поразки греків 146 до нашої ери у битві при Коринфі та закінчився 330 року перейменуванням міста Віза́нтія на Новий Рим, пізніше Константинополь, римським імператором Костянтином Великим та переносом до нього столиці Римської.
Візантійська культура – історичний етап розвитку європейської культури епохи Середньовіччя; оригінальна культура, що склалася після розділу Римської імперії на Західну й Східну. Спадкоємиця культури Стародавньої Греції, що водночас увібрала в себе багато із культур східних народів, що населяли території Візантії. Охоплює собою період існування Візантії від заснування Константинополя в 330 році і до захоплення імперії османами, проте не має чітких хронологічних і територіальних кордонів.
АНТИЧНИЙ «СТАДІОН»
Найвидатнішою пам’яткою Сіде є античний театр. Спочатку він мав 58 глядацьких рядів, які були розділені діазомою (широким горизонтальним проходом) на дві частини (кавеї), кожна з яких мала 29 рядів. Крім того, обидві кавеї розділялася сходами на окремі клинчастої форми секції, яких в верхній кавеї нараховувалося 23, а в нижній — 21. Оскільки театр Сіде не опирався на пагорб, архітектори змогли спланувати надзвичайно зручну систему входів і виходів, яка давала можливість в лічені хвилини тисячам глядачів ввійти до театру і, у разі необхідності, так само швидко його залишити. Тобто архітектори давнього світу вже на початку нашої ери легко вирішили проблему евакуації з театру та «людських» пробок.