Сьогодні, 5 грудня, світова громадськість відзначає Міжнародний день волонтерів. Рішення про це свято було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році. Добровольці – волонтери – це люди, які витрачають свій вільний час на благо суспільства. Ще декілька років тому для нас це поняття і це свято було майже екзотичним. Початок Євромайдану дав імпульс волонтерського руху. Люди забезпечували протестувальників усім необхідним: водою, їжею, одежею, шинами, коктейлями Молотова... З початком російської військової агресії, зважаючи на жахливий стан забезпечення ЗСУ, волонтерські організації почали з'являтись як гриби після дощу. Кількість волонтерів зросла надзвичайно. Бо боронити свою країну було кому, але не було чим і в чому. Волонтерський рух відіграв величезну, якщо не вирішальну роль у відновленні обороноздатності країни та підтримці бойового духу вояків.
Низький уклін і щира подяка, вам, волонтери!
Наразі волонтерський рух поширюється країною. З'являється величезна кількість волонтерських організацій вже іншого, не військового спрямування: медичної, психологічної, техногенної допомоги. Вже з'являються політичні волонтери, управлінські волонтери. Це дуже позитивне явище. Це говорить про реальні структурні зміни в суспільстві, про європеїзацію України на низовому рівні, про становлення політичної нації. Люди починають розуміти, що держава, це в першу чергу вони, а вже потім владні структури. Рано чи пізно війна закінчиться, але більшість волонтерів не зупиняться. Вони й надалі подовжать допомагати іншим людям в той чи інший спосіб, адже життя наше багатогранне і доволі недосконале.
Волонтери за свою діяльність не потребують матеріальної винагороди, бо самі віддають матеріальний ресурс: хто власний час, хто гроші, хто послугу чи якусь матеріальну цінність. Це сутність волонтерства. Але вони потребують винагороди моральної. Щира подяка від бійця, від пересічної людини дуже багато значить для волонтера і сильно його мотивує. Наразі полтавська влада, що міська, що обласна, занурилась в баталії за крісла і повністю проігнорувала цей день. Жодного слова подяки ні від очільників ОДА та облради, ні від керівництва міста, не кажучи вже про якісь грамоти, букетики, символічні подарунки. Наші місцеві можновладці так перейнялися боротьбою за посади, що просто забули про найактивнішу частину суспільства і плюнули волонтерам в душу. Шановні волонтери, знаєте про що це говорить? А це говорить про те, що вже час братись і наводити лад у місцевих владних кабінетах.
Все буде добре. Слава волонтерам! Слава Україні!
