Про Олександра Удовіченка, люстрацію і вибори.

Пройшло трохи більше року після Революції Гідності. Час, як відомо, лікує рани. Мабуть тому, подекуди чую від людей, котрі дізнались що колишній очільник Полтавської ОДА, колишній голова Полтавської обласної ради, колишній член Партії Регіонів, а нині депутат облради та голова громадської організації «Рідне місто, Рідний край» Олександр Удовіченко планує балотуватись на наступних виборах до місцевих органів влади, щось типу "непогана людина, нічого поганого не зробив, не заслужено потрапив під люстрацію" і тому подібне, адже немає кримінальних проваджень чи вироків суду. Хотілося б вірити. Але! НЕ ВІРЮ! Не вірю, що пан Удовіченко, займаючи такі посади, не знав про "полтавське Межигір'я" колишньої очільниці Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Жабо, котру нещодавно міліціонери схопили на гарячому, коли їй передавали хабар. Більше того, якщо дійсно не знав, то значить він поганий, дуже поганий менеджер і керівник. А якщо знав, то чому мовчав? Значить несвідомий громадянин. Адже відомо, що саме з мовчазної згоди кояться найстрашніші злочини. Тож, як не крути, а під люстрацію пан Удовіченко потрапив абсолютно правильно і закономірно. Власне, для того і придумали люстрацію, бо довести провину чи причетність чиновника такого рангу до корупційних діянь в судовому порядку практично неможливо. Тому абсолютно правильно, що Згідно Закону про очищення влади Олександру Удовіченку на багато років заборонено займати державні посади. І пам'ятаймо, що люстрація не є покаранням і не звільняє від кримінальної відповідальності в разі доведення провини рішенням суду. Але пану Удовіченку не заборонено балотуватись на виборах. І він знову збирається балотуватись і знову не знати або мовчати. Сподіваюсь, що полтавці на виборах остаточно очистять владу від або поганого менеджера, або несвідомого громадянина Олександа Удовіченка.