Прем’єра вистави «Ромео & Джульєтта» у херсонському театрі відбулася зовсім недавно й одразу була включена до репертуарної афіші полтавського фестивалю. На гоголівській сцені «ожили» персонажі Вільяма Шекспіра у своєрідному сучасному авторському прочитанні класики головним режисером херсонського театру Сергієм Павлюком.
- Ми ставили «Ромео і Джульєтту» не про велике кохання двох дітей, а про конфлікт між родинами, через який діти поплатилися життям, - розповів режисер Сергій Павлюк. – Основним завданням було перенести дію у сьогодення. Тому тут виникає і тема інформаційної війни, паралель із ворожнечею, сваркою двох сусідніх держав. В оформленні використані шини, що асоціюються з військовою технікою, та багато іншого. Особливістю вистави стало й те, що в основному у цій виставі в мене працювала молодь. Вони - сучасні люди, тому додали своєї енергетики, що допомагала у створенні саме такої трактовки.
Шекспірівські персонажі у виконанні херсонських акторів одягли сучасні джинси, переїхали у сценічний простір, поділений на дві половини (відповідно – Монтеккі і Капулетті), потанцювали на сучасній дискотеці, замість костюмованого балу, намагалися існувати в купах зібганих газет, де серед всього цього бруду й народилося кохання Джульєтти (Ангеліна Павлюк) та Ромео (Валерій Гайфулін). Із під газет з’являться і безліч дзеркал, які направлять у зал, як натяк на те, що кожен побачить у цій історії своє віддзеркалення. Та режисер підсилює емоційну напругу і вводить ще й свій персонаж - Смерть, яка у масці йтиме за дзеркалами, підійде до авансцени, подивиться всім присутнім у залі у вічі, і залишить на тому місці страшний череп. Він і нагадуватиме протягом всієї вистави, що трагедії не оминути.
Прийом із масками режисер проводить через всю виставу, як уособлення того, що всі ми граємо ролі. Але в один момент ці маски знімаються і під ними з’являються молоді люди, які закохуються, сусіди, які люто ненавидять один одного, друзі, які затівають сварки, пастор, який зневіриться у цьому світі ворожнечі, та інше.
Вистава «Ромео і Джульєтта» у трактуванні херсонського театру в якусь мить здається грою. На початку ця гра смішна, з безневинними жартами друзів над Ромео, з темпераментною Нянею (Андрій Клочко), реперськими «штучками» Петручіо (Сергій Мевша), навіть, «балетним» поєдинком між Тібальтом (Артем Демченко) та Меркуціо (Павло Костенко). Але смерть перерве ці веселощі, і друга дія прозвучить трагічно, де будуть розставлені всі акценти. Небажання порозумітися та почути одне одного згубить юних закоханих. І вже не потрібні фінальні слова Ромео і Джульєтти на смертному ложі, адже все вирішено пластично. Вони гинуть, але поєднуються в іншому житті. Перед очима глядачів пройдуть картинки їхнього першого танцю, дружніх посиденьок Тібальта та Меркуціо, весілля Ромео і Джульєтти. Таким чином, режисер поєднав їх у світі, де немає ворожнечі, де вороги стають друзями, адже головне – треба вміти прощати.
Такі емоції залишив шостий фестивальний день. Поява Шекспіра на гоголівській сцені у виконанні колективу Херсонського театру ім. Миколи Куліша відкрила нову платформу для роздумів. Однозначним є лише одне – проблеми вічні, а як їх віддзеркалити у сьогоденні – нелегке завдання для сучасного театру.
