У збірці вміщені есеї 5 авторів, відомих в сучасній українській літературі. Це Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан та Юрій Винничук. Вони э лідерами думок для читаючих українців, авторитетними письменниками для іноземних журналістів.
Ці люди – постійні автори колонок у ЗМІ. Прохасько з Ципердюком – у газеті «Галицький Кореспондент», решта троє – на сайті «ТСН».
У збірці надруковані есеї, які були написані з кінця листопада 2013 року і до лютого 2014-ого. Якраз ті три місяці в історії України, які сколихнули суспільство. Тут і сам початок мирних протестів, коли прийшло розуміння, що Асоціацію з Євросоюзом уже не підпишуть, і побиття студентів «Беркутом», і сутички біля Адміністрації Президента 1-ого грудня, і битва на Водохрещу, перші смерті, і, зрештою, втеча Януковича. У текстах знайшли відображення усі ключові події тієї зими.
Читаючи кожного із вміщених у збірку письменників, можна прослідкувати хід протистояння. Звісно, кожен з них підмічав саме ті деталі, які важливі йому, але після прочитання все разом дає ефект цілісної картинки.
Жанр колонки – не журналістський матеріал і він не має бути об’єктивним. Автори висловлювали тільки свої думки, свої точки зору і бачення минулих і майбутніх подій. Це вже люди з досвідом: наймолодшому серед них, Жадану, на момент написання текстів виповнилося 39 років, найстаршому, Винничуку – 62.
В кожного з авторів є текст, який мені особливо запам’ятався. У Прохаська це розповідь про бажання «не бути битим» як рушійну силу Євромайдану, у Ципердюка – схожість наших подій з хорватськими, у Андруховича – про роман Оруелла «1984», який справджується, у Жадана – про суддю, який 20 років тому виступав проти сицилійської мафії і тепер все життя живе з охороною, у Винничука – про американську ментальність.
Наприкінці вміщено хронологію Євромайдану, щоби було простіше курсувати подіями, описаними в есеях.
Людям, які були учасниками чи активними спостерігачами за революційними подіями, ця книга дасть змогу пережити все знову. Ті, хто на той час був від усього цього далеко, отримають нагоду прочитати хорошу есеїстику.
Цитата від Сергія Жадана:
«Насправді ми були такими весь цей час. Готовими йти до кінця в своєму несприйнятті системи, чи навпаки – готовими виправдовувати будь-які методи, за допомогою яких ця система захищає своє існування. Ми й раніше ладні були за будь-яких умов відстоювати легітимність цієї влади, її законну обраність, її богообраність. Чи навпаки – за жодних обставин не приймати аргументів влади щодо своїх дій, у жодному разі не приймати її пояснень і не йти з нею на компроміси».
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
