"Варто лише пройти шкільними базарами, щоб переконатися: вартість товарів зросла як мінімум удвічі, - зазначив представник Партії розвитку України Олег Коробов. - Хоча насправді ціни внаслідок інфляції та девальвації національної валюти стрибнули до 70%. Придбання рюкзака, пенала, форми чи зошита перетворюється для батьків на справжню проблему, і вони гарячково думають, на чому б зекономити. Але влада відняла в них і цю можливість, поставивши в глухий кут. Нагадаю, що реальні зарплати цього року скоротилися на 11%, отже, зайвих грошей просто немає".
Середня зарплата в червні поточного року становила 3 тисячі 600 гривень, а вартість шкільного набору - приблизно 3-6 тисяч гривень. Цифри красномовні, проте їх варто деталізувати.
Так, шкільну форму минулого року можна було придбати за 450-620 гривень, цьогоріч - за 650-1000 гривень. Спортивний костюм - відповідно за 160-580 гривень і 500-1000 гривень. Якщо минулого року "стелею" для учнівського рюкзака були 300 гривень, то нині ця сума є "підлогою". Подорожчали канцелярські товари.
Зростання цін у порівнянні з минулим роком, безумовно, позначиться на харчуванні школярів - і домашньому, і в закладах освіти. І позначиться, ясна річ, негативно. А це - здоров'я наших дітей, і без того послаблене малорухливим способом життя за комп'ютером.
"Нас турбує те, що цього року фінансування освітньої галузі, з урахуванням цінових стрибків, знизилося десь на чверть, - підкреслив Коробов. - Але не забуваймо і про скорочення навчального процесу в зв'язку з необхідністю економії енергоносіїв. Чому за невміння політиків вирішувати питання, які перебувають винятково в їхній компетенції, мають розплачуватися діти? Зайві канікули - це, можливо, й непогано, але чи буде це вимушене дозвілля позитивно насиченим? Маю на увазі гуртки, спортивні секції - чи платитимуть за цю роботу вчителям?"
Звичайно, з огляду на ситуацію, що склалася, потрібні ефективні енергозберігаючі заходи: утеплення стін, заміна вікон тощо. Але й за це потрібно платити, а фінансування, як мовилося раніше, недостатнє. Отримуємо замкнуте коло.
На щастя, Полтавщину оминуло збройне протистояння. Але його відголоски даються взнаки по всій Україні: діти біженців повинні навчатися, отже, підуть до наших шкіл і дитсадків. Чи готові ми до такого навантаження? Адже це не лише проблема додаткових місць, а й проблема психологічної адаптації новоприбулих учнів.
"Перелічені фактори в своїй сукупності негативно вплинуть на й так невисоку якість української освіти, - відзначив Олег Коробов. - Це, зокрема, в стосунку до сільських школярів, доводять цьогорічні результати ЗНО. Тож коли держава нарешті схаменеться і почне інвестувати в покоління, якому будувати нову державу?"
Партія розвитку України закликає владу забезпечити передумови нормального функціонування освітньої сфери. Адже від її успішності залежить не багато й не мало - майбутнє країни.
