Спочатку сам захід запланували на 22 листопада. Але, оскільки ця дата припала на День поминання жертв Голодомору, то хлопці вирішили провести захід раніше. І це тільки навіть на краще, адже саме 21-ого святкував своє 21-ліття один з двох учасників цього вечору – полтавський поет, учасник «Magnum Opus» Денис Стерн.
Інший поет, який читав на дійстві – Віталій Керестен – приїхав на цей захід з міста Мукачево, що у Закарпатській області. Хлопець спочатку помітно нервував, адже для нього це була нова публіка. Щоправда, Полтаву поет відвідує вже вдруге: рік тому разом з «маґнумцями» поети із Закарпаття робили спільний квартирник.
Головна задумка вечору полягала у тому, що хлопці наперед підібрали вірші, які збиралися прочитати, але не знали послідовність їх читання. Право на її визначення цілковито віддали глядачу – кожен бажаючий витягував папірець з цитатами з віршів Стерна чи Керестена.
Денис і Віталій – це такі-собі протилежності: якщо Стерн весь час перед віршами розповідав про свої пригоди (він навіть так і сказав, що подібні вечори потрібні йому, щоб поговорити, а вірші – це лиш приманка), то Керестен обмежувався мінімумом слів і покладався на поезію.
Такі заходи необхідні, щоби поетичне середовище Полтави не застоювалося у саме у собі. Нашому місту потрібно більше цікавих гостей, які розвиватимуть, додаватимуть до місцевого варіанту української мови свої слова. Поезія – це «вища форма зберігання мови», як казав свого часу Йосип Бродський. І українська із закарпатськими домішками Віталія Керестена це чудово довела.
Роман Повзик,
незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
