Як заохотити дитину вчитися
- Якщо це учень молодших класів, можете запропонувати йому разом прочитати книжку. Скажіть дитині: “Прийдеш зі школи, ми з тобою зробимо чаю, купимо печенька, сядемо удвох”. Але читайте текст з інтонацією, виділяючи голосом персонажів – як це роблять актори.
- Якщо це старша дитина – можете разом піти куди-небудь – туди, де вашій дитині буде цікаво. Аби школяр (чи школярка) відчували, що їх люблять і цінують.
Якщо хочете, аби дитина добре вчилася, маєте запам’ятати ще кілька порад.
- Помічайте найменший успіх. Навіть якщо учень, який вчиться на “трійки”, принесе “четвірку” – похваліть за це. Є батьки, які дорікають учневі: “Ти дурний. Ти непутящий. От я в твої роки…”. Вони роблять велику помилку – у дитини зароджується страх не підтвердити очікування, і вона з часом втратить інтерес до навчання.
- Так само не можна повсякчас демонструвати невдоволення усіма без винятку вчинками дитини. Приніс “10” – “А чому не “11?” Приніс “11”. “А чому не “12”? Навіть якщо у вашої дитини невдача – не сваріть, а заспокойте її: “Нічого, завтра у тебе все вдасться”.
- Добре буде, якщо змалечку привчите дитину тішитися вашій похвалі - тоді вона намагатиметься її заслужити.
Заохочуючи дитину вчитися, пам’ятайте, що успіх залежить від багатьох чинників. У тому числі від моральної атмосфери в сім’ї, фізіологічних властивостей дитини - чи вміє вона чемно сидіти впродовж 45 хвилин, концентрувати увагу, запам’ятовувати почуте.
“Фінансові” взаємини у стосунках між дорослими і школярами останніми роками не рідкість. З одного боку, щось у такому заохоченні є позитивне. Дитина справді приносить добрі оцінки, перечитує чи переглядає книжки. Та все ж!
З кожним роком “заохочувальну” суму доведеться збільшувати. А з часом платити доведеться за все. Школяр, якому платили за оцінки, стає дорослим і сам починає працювати. А зарплата – значно нижча (на його погляд) за його вартість. Людина, яка змалечку звикла усі свої вчинки і дії оцінювати, у цій ситуації почуватиметься приниженою і нещасною. Бо в реальному житті іноді треба попрацювати й на ентузіазмі.
І ще одне. Діти не завжди тішаться грошам, які їм дають батьки. Особливо, якщо ці гроші не підкріплені любов’ю і увагою дорослих. У практиці доводилося чути скарги від школярів: “Мама від мене відкуповується – дає гроші і каже: “Ти все маєш, чого тобі ще потрібно?”.