– Як ви збираєтесь керувати людьми із вищою освітою, коли самі її не маєте? Як ви будете допомагати студентам, коли не знаєте їхніх проблем, бо самі не навчались?
– Я закінчив 10 класів лише з двома четвірками, інші п’ятірки. Поступив у вуз, котрий зараз називається політехнічним університетом. Причому, оскільки мав гарний атестат, здавав всього два вступні екзамени замість чотирьох, мені призначили стипендію 40 карбованців. Провчився чотири місяці. Потім одружився, дружина була вагітна. Намагався перейти на заочне навчання, але не вдалося, тоді за умовами вузів потрібно було відучитись рік. Але грошей не вистачало, потрібно було на щось жити, довелося покинути інститут. 3 червня 2011 року було 25 років мого подружнього життя. Проблеми ж студентів мені відомі – мої дочки навчались у вузах.
Щодо управління. На моєму підприємстві працює понад п’ять тисяч чоловік, багато з них мають по дві-три вищих освіти. Головне правильно організувати роботу. Але вчитись потрібно. Та не вважаю, що в мої 42 роки це потрібно робити. Бо маю практики більше, ніж будь-який професор чи академік.
Олександр Мамай Фото Юлії Деркач
Вчора, під час «гарячої» лінії в редакції «Коло», відповідаючи на питання читача, кандидат в мери Олександр Мамай зізнався, хто і що йому завадило здобути вищу освіту.
– Як ви збираєтесь керувати людьми із вищою освітою, коли самі її не маєте? Як ви будете допомагати студентам, коли не знаєте їхніх проблем, бо самі не навчались?
– Я закінчив 10 класів лише з двома четвірками, інші п’ятірки. Поступив у вуз, котрий зараз називається політехнічним університетом. Причому, оскільки мав гарний атестат, здавав всього два вступні екзамени замість чотирьох, мені призначили стипендію 40 карбованців. Провчився чотири місяці. Потім одружився, дружина була вагітна. Намагався перейти на заочне навчання, але не вдалося, тоді за умовами вузів потрібно було відучитись рік. Але грошей не вистачало, потрібно було на щось жити, довелося покинути інститут. 3 червня 2011 року було 25 років мого подружнього життя. Проблеми ж студентів мені відомі – мої дочки навчались у вузах.
Щодо управління. На моєму підприємстві працює понад п’ять тисяч чоловік, багато з них мають по дві-три вищих освіти. Головне правильно організувати роботу. Але вчитись потрібно. Та не вважаю, що в мої 42 роки це потрібно робити. Бо маю практики більше, ніж будь-який професор чи академік.
Позначення:
Категорії:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
