Після внесення поправок Януковичем, основні положення Податкового кодексу для платників податків виглядають так:
1. Залишили те, що було: єдиний податок 20-200 грн./міс. при річному обігу коштів до 500 тис. грн., якщо обіг більше - податки сплачуються за звичайною схемою. Касові апарати не вводять. З ветованого кодексу "уціліла" заборона для платників ПДВ включати витрати на послуги, надані спрощенцями, в собівартість продукції - їх треба включати в прибуток. Ветовано: У населених пунктах, де мешкають до 150 тис. людей - податки 20-200 грн./міс. (суму встановлювали місцеві органи влади), від 150 тис. до 500 тис. людей - 20-400 грн., більше 500 тис. людей - 20-600 грн. Фізособи-підприємці, що займаються декількома видами діяльності, платили б податок за більшою ставкою. Спрощенці з річним обігом до 300 тис. грн. могли б працювати без касових апаратів, а з обігом від 300 до 600 тис. грн/рік - тільки з касовим апаратом. 2. Перелік видів діяльності, за якими дозволено працювати на єдиному податку, повернули, відновлено кількість найманих працівників до 10 людей. Ветовано: Скорочувався перелік видів діяльності, за якими дозволялося працювати на єдиному податку, зменшувалася кількість найманих працівників для спрощенця до 4 людей.
Для податківців новий варіант Податкового кодексу виглядає наступним чином:
1. За всіма видами перевірок зараз необхідний письмовий наказ вищого начальника, який податковий інспектор пред'являє при перевірці.
Ветовано: Хотіли ввести раптові (фактичні) перевірки в будь-який момент, їх кількість не обмежена, попереджати не обов'язково. Податківці могли опитувати працівників, чи легально вони працюють, як їм платять зарплату (офіційно або в конвертах) і перевіряти документи фірми (ведення трудових книжок і т. д.) на відповідність КЗпП. Податківець міг перевірити будь-якого підприємця на свій розсуд, у будь-який момент, що створювало передумови для корупції і дрібного хабарництва (наприклад, йшов інспектор по вулиці, зайшов до ларька типу на перевірку і чіплявся, поки не дали хабар).
2. Можна заарештувати майно лише на 24 години, після цього суд за 72 години повинен підтвердити або скасувати арешт. Якщо 72 години пройшло і рішення суду немає, арешт автоматично скасовується.
Ветовано: Майно без рішення суду можна було заарештувати на 96 годин.
3. Податкова зобов'язана довести в суді свої звинувачення, і вони стають дійсними тільки після рішення суду.
Ветовано: Підприємець повинен був через суд доводити свою невинність, якщо податкова звинуватила його в приховуванні податків.
4. Справу можна порушити тільки після того, як набере чинності рішення суду про законність акта про порушення.
Ветовано: На підставі акта про порушення можна було порушити оперативну і кримінальну справи проти підприємця.
5. Зайві внесені гроші зобов'язані повернути або зарахувати в платежі майбутніх періодів.
Ветовано: Обов'язковий податковий платіж не повертався, навіть якщо з'ясується, що є переплата.
6. Перевірка проводиться відразу, відсутні документи вимагають надати під час перевірки. Підприємець має право відмовитися їх надати, тоді податкова може їх отримати лише через суд. Заборонено без суду вилучати оригінали документів.
Ветовано: У підприємця за добу до перевірки могли вимагати документи, вилучати їх, вивчати, потім приходити і чіплятися до дрібниць.
7. Можна перевіряти діяльність підприємства тільки протягом 60 днів після здачі звітності за квартал.
Ветовано: Планова і позапланова перевірка могли проводитися без часової прив'язки до звітності, що паралізовувало б роботу підприємства.
8. Арештовувати майно можна тільки на суму боргу - податківець повинен знайти об'єкт підходящої вартості і його заарештувати.
Ветовано: Податкова застава - можна було повністю заарештовувати все майно підприємства за борги, що створювало лазівку для рейдерів: за невеликий прострочений борг можна було б зупинити роботу підприємства, банкрутувати його і купувати задешево.
