За відвагу має відзнаку, якої удостоюються мало жінок у погонах. Олена хоче ламати стереотипи про «погану міліцію». Дівчина каже, що всього добивається власною працею.
Олена Лесь сама з Миргорода, в органах внутрішніх справ після закінчення Харківського Національного університету внутрішніх справ працює лише чотири місяці. Нині вона оперуповноважений у відділі кримінальної міліції у справах дітей Київського райвідділу міліції Полтави.
Тендітна невисока білявка перед інтерв’ю знову доводила собі та колегам, що вірить у справедливість і рівність громадян перед законом.
– Із заявами прийшли у райвідділ старенька бабуся та помічник депутата, – ділиться лейтенант міліції. – Помічник хотів бути першим, буцімто він же помічник, так це аргумент мусить бути для міліції. Але я прийняла від нього заяву в порядку черги, тобто бабуся прийшла першою і першою її вислухали.
Звісно, це здається дивним у світлі того, що діють стереотипи: коли людина має вагому посаду, то їй більше відчиняються двері. Лейтенант Олена Лесь хоче довести протилежне.
– Я фахівець з міжнародного права, і для мне норми права завжди були більш пріоритетними , аніж звання й посади, – каже дівчина. – Іноді колеги з мене підсміюються через те, що ставлюсь до всіх однаково. Але коли є претензії, я апелюю до законів.
По шість годин на морозі два дні поспіль через грабіжника
У жовтні відомча газета МВС «Іменем закону» назвала Олену Лесь «Героєм місяця», написала про полтавського правоохоронця статтю. Дівчина отримала в Києві нагрудний знак «Герой місяця», а від обласного управління міліції Олександр Рудяк, начальник УМВС Полтавщини, нагородив Олену відзнакою «За відвагу» ІІ ступеня.
Дівчина зі скромності не любить розповідати про це. Але погодилась.
– Отримала нагороди за те, що була «живцем», – каже Олена. У жовтні в Київському районі міста сталось близько десяти пограбувань. Чоловік у масці на безлюдних ділянках вулиць нападав на самотніх жінок і грабував їх. Відбирав золото та гроші, інші цінності, приставляючи ножа до горла.
Тож правоохоронці вирішили піймати злочинця на приманку. Олена не мала права відмовитись, адже наказ є наказ.
Першого дня ходила з 18 до 23.30 (саме в цю пору ставалися пограбування жінок). Замерзла жахливо, але грабіжник не клюнув.
– Заходити в будинок погрітись мені було заборонено, – каже дівчина. – Ходила вулицями (під наглядом колег, готових хапати чоловіка в масці), дивилась на вікна і думала, що люди часто гадають, що міліція нічого не робить. Полтавці сидять біля телевізора в теплих помешканнях, а я та колеги ходимо мерзнемо, щоб уберегти їх від злочинця.
Батькам дівчина сказала не дзвонити їй після 18 години, мовляв, утомилась і спатиме.
Як виявилось, того вечора таки сталось пограбування, але в іншому мікрорайоні, поряд. Тож наступного вечора Олена знову була в якості «живця». Злочинець клюнув на блондинку в дублянці. Дівчина каже, якби напав, то не випустила б із рук, адже володіє прийомами рукопашного бою. Переживала, що втече, адже він був надто близько, а колеги на відстані від неї. У Харкові Олені не раз на вулицях доводилось обороняти себе.
– Полтавським грабіжником виявився громадянин Тунісу, – каже Юрій Сулаєв, прес-офіцер обласної міліції. – Він грабував, у такий спосіб заробляючи на життя. Приїхав учитись, але за невідвідування занять його виключили з числа студентів. Грошей у батьків стало соромно брати, оскільки обманював їх, що досі вчиться. Тож пішов на такий промисел. Тунісець відповідатиме за законами України, нині доведені вісім пограбувань, скоєних ним.
Екс-президент наукового товариства «схиблена» на законах
Олена змалку звикла до погонів, адже її батьки військові. Тож із сестрою-близнючкою Іриною вступила до ВНЗ, щоб працювати в правоохоронних органах. Лише на різні факультети. Ірина досі вчиться, адже її спеціальність здобувають п’ять років.
У виші Олену обрали президентом наукового товариства. Вона захищала честь Національного університету внутрішніх справ на міжнародних конкурсах, звідки привозила призові місця.
Дівчина має неабиякі ораторські здібності
– Коли виступала перед аудиторією, у залі плакали люди, котрі працюють у прокуратурі та міліції багато років. – Тоді моя доповідь була про сиріт, дітей з інтернатів.
Олена повністю у роботі. Їй шкода часу подивитись новини по телевізору, бо це забирає багато часу, тож у курсі подій з мережі інтернет.
Постійно відслідковує всі новації в законах, щоб бути поінформованою, юридично підкованою.
– Оце і є моє хобі – юриспруденція, – каже лейтенант міліції. – Багато людей мене не розуміють, бо мають інші захоплення, а я маю багато власних наукових публікацій.
