Ялинка у родині Олександра Вікторовича вже останні сім років штучна, хоча в дитинстві Новий рік майбутній міліціонер, живучи в селі, зустрічав біля живої ялини. Сосна траплялась рідко. Приносив деревце в будинок батько.
Минулого року, живучи в Криму, сім’я Олександра Вікторовича новий 2010 рік зустрічала з живою ялинкою, яку подарували у горщику.
– Потім у березні ми розбили горщик і висадили її перед будинком, нині за нею доглядає мій товариш – лісник, – каже головний міліціонер області. – Чи наряджатимуть її цього року, не знаю.
Як колись, так і нині прикрашають новорічне дерево в Рудяків після 25 грудня.
– Нині це роблять дружина та дві доньки, – говорить генерал-майор. – Останні 20 років на новорічні приготуванні в мене немає часу.
Хоча подарунки дітям пан Олександр готує.
– У нас є для цього чобітки: одному 16 років, іншому дев’ять, – усміхається глава родини. – Якщо вміщається подарунок, кладу в чобіток.
Під 12 ударів годинника генерал-майор буде підіймати келиха, як і щороку, але не зі спиртним. Адже зовсім не вживає алкогольних напоїв.
На новорічному столі в родині правоохоронця 17 страв.
– Чому саме стільки, не відомо, – каже Олександр Вікторович. – Дружина сама визначає цю позицію, адже вона – один із кращих рестораторів в Україні, як я вважаю. У 1994 році ресторан, який вона очолювала, будучи директором, був визнаний кращим серед малих ресторанів в Україні. Вона керувала рестораном 12 років.
Олів’є дружина приготує обов’язково, адже це один із улюблених салатів пана Олександра.
– Ми родом із Радянського Союзу, тож цей салат як і тоді я люблю, – поділився міліціонер.
