Парк «Перемога» взимку фінансується з міського бюджету. У сезон роботи (з квітня по жовтень) – за власні зароблені кошти.
Найпопулярнішим атракціоном у Міському парку культури та розваг Полтави упродовж останніх років є «Колесо огляду». Адже ті кошти, які отримують за сезон його експлуатації, дорівнюють доходам, зароблених на всіх інших атракціонах парку разом узятих. Придбали полтавське «Колесо огляду» у 80-х роках, разом майже з усіма атракціонами парку. Новий такий атракціон коштує не менше 2 мільйонів 100 тисяч гривень. Але за свідченням директора парку «Перемога», наші атракціони знаходяться в гарному стані.
- Усі наші атракціони фактично одного року випуску, - розповів Валентин Кішек, директор. – Десь 80-ті роки минулого століття. Випускали їх в Радянському Союзі в Росії, в місті Єйськ. Практично всі атракціони, які стоять зараз в парках атракціонів України, й інших країн СНД, вироблялись там. Але я хочу сказати, що не дивлячись на те, що пройшло стільки років, ці атракціони, при правильному догляді, неодмінної якості й досі. І вони кращі навіть від тих нових, що ось випустили Чехія та Польща 5-10 років тому. Це ті, якими зараз забезпечені сучасні луна-парки. До речі, в Україні є свій виробник атракціонів у Вінниці.
Нині в парку функціонує 8 атракціонів у власності самого парку «Перемога», та 8 приватних ( на правах оренди). У планах директора полтавського парку «Перемога» закупівля нових атракціонів уже наступного року.Нещодавно в парку «Перемога» з’явилися три нові атракціони. Але два з них, не належать парку, а їх власники просто орендують територію. Мова йде про «Галявину казок» та «Веселу рибалку». Проте, Валентин Анатолійович, зізнався, що парк планує закупити такі ж, оскільки серед полтавців вони користуються великим попитом. Сподіваються і на залучення меценатських коштів, оскільки дешевшого атракціону, ніж 100 тисяч гривень нині не існує.
Міський парк культури та відпочинку не починає працювати поки не отримають дозволу від Держгірпромнагляду.
- Кожного року на всіх своїх атракціонах ми проводимо експертну оцінку, - говорить Валентин Кішек. – Тобто в нас є всі необхідні для цього документи. І тільки після того, як працівники Держгірпромнагляду оглянуть всі наші атракціони, і перевірять всі документи, – ми отримуємо право на експлуатацію атракціонів.
Єдиною проблемою парку, не дивлячись на все, є фінансування. Директор, Валентин Анатолійович, стверджує, що без фінансування парку взимку з міського бюджету, зароблених коштів за сезон роботи, їм би не вистачило.
У полтавському парку розваг на атракціонах працюють одні і ті ж люди уже упродовж 10-15 років. Їх заробітна плата – 1200 гривень за місяць.
- Але на всі свята ми своїм працівникам намагаємося виплачувати ще і матеріальні заохочування, - розповів Валентин Анатолійович. - Оскільки коли у всіх вихідні та свята – вони працюють. У зимовий період, коли парк не працює, наші працівники стають на облік до міського центру зайнятості. А влітку знову приходять до нас.
З іншими працівниками (щодо прибирання та ремонтних робіт) парку допомагає Полтавський міський центр зайнятості.
Ціни на всі атракціони, що розміщені в парку «Перемога» читайте в матеріалі про цьогорічне відкриття парку на сайті "Коло".Довідка «Коло»: Парк «Перемога» – найстаріший парк у місті. Розташований поблизу Першотравневого проспекту. Заснований з ініціативи полтавського генерал-губернатора князя О. Б. Куракіна. Він купив у майора Криловського ділянку землі і подарував її місту. Потім звернувся до полтавського мецената С. М. Кочубея з проханням подарувати місту його чудовий гай, який був розташований поруч, для влаштування міського саду.
Для розширення території саду було придбано також леваду графа Л. К. Розумовського. У 1803 р. сад обнесено огорожею. За проектом і під керівництвом губернського архітектора М. А. Амвросімова влаштовувалися альтанки, були збудовані оранжереї, розбиті квітники.
У 1818-1892 рр. територія саду значно розширилася за рахунок ділянок, придбаних на міські кошти. У 1820 р. на території саду була заснована Полтавська школа садівництва, яка проіснувала до 1841 р. Ділянку саду та приміщення школи передали Полтавському інституту шляхетних дівчат, який містився поруч, на колишній садибі С. М. Кочубея. У середині ХІХ ст. сад було віддано на відкуп садівникові І. М. Гуссону з доплатою йому з міьких сум по 200 крб. щорічно.У 1852 р. у Полтавському міському саду споруджено приміщення другого Полтавського міського театру, який діяв тут до початку ХХ ст. Сад займав величезну територію, де були парк з віковими дубами, бузковими гаями, тінистими алеями, розаріями. Існували навіть каміни, де могли обігрітися ті, хто гуляв взимку. У 1859 р. шанувальники Т. Г. Шевченка заочно вшанували Кобзаря. Вступну промову зробив приятель Т. Г. Шевченка і колишній член Кирило-Мефодіївського товариства Д. П. Пильчиков, звучали виступи українською, російською, польською, чеською мовами.
В 1861 р. полтавські шанувальники і друзі поета в цьому саду посадили дуб на пам'ять про Т. Г. Шевченка. Під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр., коли до Полтави дійшла звістка про визволення російськими військами Тирново (нині Велико-Тирново), 29 липня 1877 р. в міському саду влаштували багатолюдне гуляння з платним входом до саду. За вечір було зібрано 1150 крб., які передали у фонд визволення болгарського народу від п'ятивікового османського іга. Крім того, театр передав у цей фонд зібрані того вечора від благодійного спектаклю 250 крб.
У 1917 р. тут відбувалися масові мітинги, збори громадськості міста. У довоєнні роки колишній міський сад, територія якого значно зменшилася, мав назву – парк ім. І. Я. Франка. На початку 30-х рр. ХХ ст. ще раз вшанували тут пам'ять Т. Г. Шевченка. 29 серпня 1936 р. в одному з куточків парку поблизу садиби, де багато років жив у Полтаві російський письменник, публіцист В. Г. Короленко, із Старого міського кладовища було перезахоронено його прах. Поруч у 1940 р. поховали й дружину В. Г. Короленка.
Під час окупації 1941-1943 рр. гітлерівці знищили багато дерев та чагарників парку. У 1944-1945 рр. жителі Полтави на недільниках, суботниках насаджували дерева, кущі, розчищали ставки, розбивали квітники, споруджували атракціони. Парк відродили і назвали його парком «Перемога». З 1978 р. проводилася його реконструкція. З 1970 р. парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва. У парку знаходиться Співоче поле ім. Марусі Чурай, атракціони. Довідка підготовлена за матеріалами сайту tourism.poltava.ua.
