Лада Лузіна
А ще розкрила секрет, як доглядає за волоссям та що відбувається з кішкою, коли розповідає про свою домашню улюбленицю.
– Ладо, чому Ви вирішили стати письменницею?
– Коли пишеш книгу, це дозволяє прожити життя своїх героїв, «перенестися» у минуле чи майбутнє. В реальному ж житті все не так. У книзі можна створити свій світ.
– Звідки черпаєте творче натхнення?
– Мені дуже подобається Київ, я корінна киянка. Давно захопилася історією столиці, це дуже цікаво. Адже зазвичай ми мало знаємо про місто, в якому живемо. Коли приїжджаємо в інше – стараємось дізнатися більше, відвідуємо музеї. Пишу книги про історію Києва, вони заохочують дізнатися більше про його минуле, відкрити для себе щось нове, незвідане. Наприклад, книгу «Київські відьми» я спершу планувала видати як триптих, тобто мало бути всього три книги. Наразі запланована серія, кожні два тижні читачі можуть прочитати нову книгу з неї.
Лада Лузіна впевнена, що містика дає більше можливостей розкритися їй як автору, тому пише книги на такі теми.
Хобі – у спадок від двох прабабусь
– Чим захоплюєтеся, окрім літератури?
– Колекціоную ялинкові прикраси. Колекція нараховує більше тисячі старовинних і сучасних іграшок, привезених із різних країн світу. Наприклад, нещодавно мама привезла мені із Венеції чудову новорічну прикрасу із справжнього венеціанського скла. Колекція ялинкових іграшок – сімейна, дісталася у спадок від двох рідних прабабусь. Я з радістю ділюся своїм колекційним родинним надбанням. Приміром, мої ялинкові прикраси експонувалися цього року в музеї Михайла Булгакова.
Одній з іграшок 193 роки
– Ладо, яка іграшка з колекції для Вас найцінніша?
– Для мене вони всі цінні. Зберігаються на балконі, у шафах. Я розсортувала їх тематично, зберігаю окремо, по роках. Наприклад, ялинкові іграшки 40-х років окремо, 80-х окремо і так далі. Стосовно найціннішої, можу відмітити іграшку, виготовлену в Німеччині у 1818 році. Це дитяче ліжечко, на якому спить дитина. Вражає, що на ньому й досі можна побачити сліди від воску свічок, які запалювали багато років тому.
У родині готує чоловік
– Часто готуєте?
– Ні, я не готую зовсім, не люблю цього робити. У моїй родині кулінарить чоловік, у нього це виходить набагато краще за мене.
– Що для Вас означає щастя?
– Я зараз у такому віці, що бурхливих стосунків не потребую, мені це непотрібно. Я вийшла заміж у 30 років, і щастя для мене – це спокій. Чоловіка вибирала правильно, тому можу сказати: стосунки у нас ідеальні. Він із задоволенням читає мої книги, йому подобається фантастика.
– Ладо, власні книги Ви ілюструєте й власними малюнками...
– Я малюю з дитинства, але в художню школу не ходила. Для мене малювання як відпочинок, релакс. Малюнки роблю тушшю.
– Які умови Вам потрібні, щоб комфортно творилося?
– Для того, щоб налаштуватися на творчість, мені потрібний безлад. Затишок мене відволікає. Довгий час я знімала квартиру поруч зі своєю, спеціально для роботи. Друзі, знайомі, які бачили мій творчий кабінет, дивувалися, мовляв, як можу працювати в таких умовах. А мені в таких умовах зручно писати.
Про що не бажає говорити
Лада Лузіна – глава Київського Клубу відьом. Але говорити на цю тему відмовилася.
Письменниця має домашнього улюбленця – кішку, але розповідати подробиці не забажала, мовляв, після подібних розмов її кицька хворіє
Довідка «Кола»
Лада Лузіна – власниця шикарного довгого волосся. Зізналась, що особливого догляду її коса не потребує, просто не заважає волоссю рости, не фарбує.
Лада Лузіна – українська письменниця, журналістка, драматург, сценарист, театральний критик. Справжнє ім’я – Владислава Кучерова. Народилася 21 жовтня 1972 року. Закінчила Київський театральний інститут. Працювала журналістом у газеті «Бульвар» («Бульвар Гордона»).
Книги
«Моя Лоліта» (2002)
«Я – відьма» (2003)
«Секс і місто Київ» (2004)
«Заміж у 30 років» (2008)
«Мій труп» (2009)
Цикл «Київські відьми» (2005-2011)
