Значна кількість невеликих магазинів, де продають ковбасні вироби, як правило, не обладнані кондиціонерами.
Фото зі сайту 11channel.dp.u А температура в холодильниках не завжди підтримується, тож ковбаси, особливо у спеку, можуть псуватися. Але це не означає, що продавці відразу її викинуть. Вони ж і не завжди знімають з продажу продукти, в тому числі і ковбасу, зі простроченою датою. Тож відповідно кожен з нас може придбати такий продукт.
- Якщо ковбаса копчена, в натуральній оболонці, у першу чергу, потрібно дивитися на її кінчики, - розповідає Світлана, продавець. – Вони, коли ковбаса псується, або в неї виходить термін придатності, як правило, засихають і є більш зморщеними.
Коли ковбаса у «вакуумі» (тобто в упаковці), то її вже важче розпізнати.
- Єдине, що можливо буде видно наліт між ковбасою та стінками упаковки, - говорить жінка. – Це означатиме, що ковбаса вже зіпсована.
Варені ковбаси можна розпізнати за дещо іншими ознаками.
- Зіпсована варена ковбаса, а також сосиски та сардельки, мають специфічний запах, - продовжує полтавка. – Якщо сосиски чи сардельки не свіжі, то це ще можна визначити за дотиком. Вони мають слиз. А також слід дивитися на кінчики сосисок та сардельок. Вони, як і в копчених ковбасах, коли псуються - сохнуть. Якщо ж сосиски чи сардельки в штучній оболонці, то вони (коли псуються-авт.) морщаться. А зіпсовану варену ковбасу легко розпізнати на розрізі. Якщо вона не свіжа – то має на зрізі зелений відтінок.
Зіпсовані чи незіпсовані копченості можна визначити на дотик.
- Потрібно дивитися знову на зріз. Він може бути дуже блідим. Це означає, що копченість неодноразово вимочувалась. Зеленуватий колір на зрізі свідчить, що продукт краще вже не вживати. А ще зіпсовані копченості теж робляться липкими.
Продавці ковбаси миють, мажуть чи просто продають «тухлятину».
- Якщо сосиски в штучній оболонці, то вони заливають їх водою. І вони тоді набухають та вирівнюються, - розповідає Світлана. - Зіпсовані копчені ковбаси, які покриваються білим нальотом – теж замочують в воді, витирають насухо та іноді натирають рослинним маслом (це коли повністю не змиється білий нальот). Вимочені ковбаси та сосиски можна визначити на дотик та запах – вони все одно не такі тугі, як свіжі та мають інший запах, невластивий для свіжих продуктів. Зрештою, копчені ковбаси можна «прати» до безкінечності, аж доки вона не всохне зовсім. Та й таку ковбасу можна продати. Часто продавці рекламують її як кращу, бо в ній меньше води. Санепідемстанцію в цьому випадку теж можна обійти. Перевіряючий просить накладну, але звідки той перевіряючий може знати, чи в ящику свіжий товар, чи він вперемішку із простроченим. Те саме стосується й покупців – вони мають право запитати накладну, але ж, що це їм дасть?! От на що може звернути увагу покупець, так це – на ярлички, які чіпляють до копчених ковбас великі виробники. Там зазвичай і вказаний термін придатності. Але чомусь покупці на це не звертають увагу ніколи. а продавці просто обрізають та викидають ці ярлички. Важче продати прострочену варену ковбасу. На ній плівка тоді відстає, і через повітря, яке туди поступає, продукт дуже швидко псується. Хоча, якщо дуже швидко обслужити неуважного продавця то можна й таку продати. Важко тоді буде довести такій людині, у кого вона купила «тухлятину». Тим більше, що чек на ринку не даємо.
