Думки полтавців як завжди розділились. Для полтавської молоді – це в основному привід зібратися з друзями. Дехто з полтавців святкує, а дехто ні. Причини різні. Зокрема багато жителів Полтави сьогодні, 24 серпня, працюють. Через що для них День Незалежності України є звичайним днем.
 | Володимир Олександрович, військовий пенсіонер - Свято є свято. Щоб так святкувати гучно, то не буду. Бо я спокійна людина. Але в сімейному колі зберемось. |
 Фото зі сайту parovozik.wordpress.com | Полтавець, не забажав представлятись: - Яка незалежність? Яка Україна?Був СРСР, то нормально жили. А тепер як «бомжі». |
 Фото зі сайту parovozik.wordpress.com | Полтавка, не забажала представлятись: - Я працюю. Тому для мене це не свято. |
 | Катя, в декретній відпустці: - День Незалежності - це свято. Я святкуватиму разом зі своєю донечкою. |
 | Валентина Іванівна, пенсіонерка: - Це не свято. Вони його для себе зробили. Я за 40 км сьогодні приїхала, щоб відвідати лікаря – а у них свято, тож вихідний. При СРСР ми краще жили. А зараз пенсії на ліки не вистачає. |
 Фото зі сайту parovozik.wordpress.com | Лариса Тимофіївна, пенсіонерка (не забажала фотографуватись): - Це свято, але для молоді. А я вже не в тому віці щоб святкувати. Це молоді цікаво піти подивитись концерт, феєрверк, поспілкуватись. Але вже не для мене. |
 Фото зі сайту parovozik.wordpress.com | Полтавець, не забажав представлятись: - Я працюю сьогодні. Треба виживати якось. А якби не працював, то святкував би на картоплі. |
 | Ігор, постачальник: - Для мене День Незалежності України – це свято. Не велике, але ж свято. Привід зібратися з друзями. Що ми сьогодні ввечері і зробимо. Оскільки вдень я працюю. |
 | Олексій Іванович, пенсіонер: - Звісно це свято. Адже Україна хоч на трохи та звільнилась від Росії. Ми святкуватимемо сьогодні в колі сім’ї. |
 | Наташа, безробітна: - День Незалежності – привід зібратися з друзями. Ми сьогодні йдемо гуляти. |
 Фото зі сайту parovozik.wordpress.com | Олена Миколаївна, швачка: - Для мене це звичайний вихідний. Можливість побути разом із сім’єю. І аж ніяк не свято. |
 | Віталій Васильович, водій-дальнобійник: - Я не націоналіст. Але це свято моєї держави, в якій я живу. Тому сьогодні ось відпрацюю і підемо родиною святкувати в місто. |
 | Іра, економіст: - Звісно це свято. Адже це свято нашої країни. Але я не святкуватиму. Можливо тому, що сама залишилась. Якби діти приїхали, то можливо посиділи б вдома. |
 | Федір, зварювальник: - Не святкуватиму, бо душа не відчуває, що це свято. |
 | Маріна, працює в банку: - Для мене це свято. Це День народження моєї країни. Тож ми сьогодні підемо з друзями святкувати. |
 | Родина Веретільник (мама Олена, тато Володимир, донька Анастасія): - Для нас це подвійне свято. На першу річницю Незалежності України, 19 років тому, ми вперше поцілувались з чоловіком. Увечері сьогодні ми будемо йти на свято. А зараз поки що поїдемо допомагати своїй прабабусі по господарству. |
