Ці книжки знову можуть знадобитись. (Фото з vsim.ua) Влада знову хоче повертати радянські вклади, експерти пропонують віддати землею та звільненням від податків.
Уряд готує законопроект про відновлення виплати вкладів «Ощадбанку» та Укрдержстраху колишнього СРСР, повідомив міністр фінансів України Федір Ярошенко.
За його словами, щоб порахувати реальну кількість вкладників та суму вкладів, треба провести інвентаризацію та створити електронну систему. Саме цим очолюване ним відомство і займається, повідомляє day.kiev.ua.
Нагадаємо, що 1996 року парламент ухвалив закон про індексацію знецінених вкладів (у співвідношенні 1 карбованець до 1,05 гривні).
Тож після перерахунку загальна сума радянських вкладів склала 131,96 мільярда гривень. Загалом за період дії цього закону повернули 10,65 мільярда гривень (трохи більше від 8%).
Найбільшу частину з цієї суми виплатили в 2008 році, коли прем’єр-міністр Юлія Тимошенко виділила на ці цілі майже 6,5 мільярда гривень.
Нагадаємо, що вкладникам виплачували по тисячі гривень, а їхнім спадкоємцям — до 500 гривень.
Як підсумок, загальна сума радянських вкладів скоротилася до 121,31 мільярда гривень.
В 2011 році в держбюджеті на ці цілі не було передбачено жодної копійки. Більше того, депутати відмовився від індексації внесків на рівень інфляції після 1996 року. Восени комуністи пропонували прийняти закон, щоб у бюджеті на 2012 рік дати мільярд гривень на ці цілі. Однак депутати не підтримали цю ідею.
Експерти називають питання повернення вкладів передвиборчою акцією, і пропонують віддати людям вклади землею
Експерти вважають, що нинішня влада, як і попередня, реанімує проблему радянських вкладів, орієнтуючись на чергові вибори, «аби просто шум здійняти». Такої думки Олександр Кендюхов, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів.
«Передвиборною акцією» називає такий крок і Володимир Лановий, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ. На його думку, щоб розплатитися, в уряду немає грошей, бо за 2010-2011 рр. запозичення уряду становлять 150 мільярдів гривень, а 2009 року позичили ще 90 мільярдів.
Вони пропонують владі знайти інші способи, як розплатитися з народом, не друкуючи нових грошей та не відкладаючи вирішення цього питання на 50 років, поки вкладники вимруть.
До таких способів розрахунків Кендюхов відносить кілька.
«Зараз назріває земельна реформа, то чому б з людьми не розрахуватися земельними наділами, якщо немає грошей?» — резюмує він.
Крім того, залежно від суми вкладу держава може забезпечувати підтримку та розвиток малого й середнього бізнесу таким людям.
«Мова йде про те, що на певний період вона може звільнити такого підприємця від сплати податків, — пояснює він. — Завжди можна знайти форму взаємозарахувань. Наприклад, несплата прибуткового податку».
До речі:
Фактично тільки дві республіки колишнього СРСР повернули вклади своїм громадянам — Литва та Казахстан.
У Литві для цього довелося витратити 80% доходів від приватизації. При цьому максимальна сума виплат становила 2000 доларів.
У Казахстані випустили облігації з розрахунку 100 доларів на кожні 15 000 радянських рублів. Пенсіонерам пообіцяли погасити їх через 5-10 років, а працездатному населенню – через 15-20 років.
Поповнити цей список скоро може й Азербайджан. Нещодавно міністр фінансів Азербайджану повідомив, що після прийняття парламентом відповідного закону населенню виплатять компенсацію з розрахунку 0,63 долара за один радянський карбованець.
