102 колишні студенти Полтавського педагогічного університету повинні сплатити державі за те, що вона їх учила, а випускники не відпрацювали в держустановах.
Борг кожного – близько 10 тисяч гривень. Ситуація подібна ще в трьох полтавських вищих навчальних закладах.
Диплом потрібно відпрацьовувати (Фото Валентини Зайченко)
Про борг перед державою екс-студентів поінформували навчальні заклади Полтави, де хлопці й дівчата вчились на бюджетній основі. Якщо колишній студент добровільно не сплачує боргу, буде змушений віддати гроші через суд.
Одна з таких студенток – полтавка Дар’я Мацуцька, котра вчилась на філологічному факультеті. ПНПУ вона закінчила у 2008 році, винна за навчання понад 9 тисяч гривень.
Дівчина заборгувала Україні, бо не відпрацювала 3 роки вчителем, адже саме таку спеціальність здобула у виші за держкошт.
– Перед закінченням університету нас зібрали викладачі й поставили перед фактом: маєте принести документ, що вас беруть на роботу. Без цієї довідки (відношення) не видамо вам дипломів, – розповіла Дар’я. – Я знайшла потенційну роботу, принесла в університет довідку про це. Але на моє місце взяли іншого хлопця, принаймні так сказала секретар однієї зі шкіл Полтави, у якій мені обіцяли години.
Як згадує Дар’я, обходивши всі школи й технікуми обласного центру, вона так і не знайшла роботу. А заспокоєна тим, що «ніхто ніколи цього не перевіряє», як їй розповіли старші випускники, дівчина заспокоїлась і знайшла роботу в Києві, але не в державній установі.
– У 2011 році на адресу, де живуть у Полтаві батьки і прописана я, надійшла повістка з Октябрського суду, – говорить Дар’я Мацуцька. – Виявилось, що ще в 2010 році я мала отримати повістку і сплатити борг, але раніше я не отримувала ніяких повідомлень і повісток. Суд тривав хвилин 20. Я подавала апеляцію, не знала, що її не задовольнили. А 1 квітня кур’єр приніс лист із виконавчої служби, що 3 квітня я повинна з’явитись до них із квитанцією про оплату. Платити мені нічим, я нині безробітна. Знаю, коли офіційно влаштуюсь на роботу, виконавча служба матиме право стягувати з моєї зарплатні цей борг.
Дар’я Мацуцька повинна віддати державі 9 тисяч гривень
Борг випускників виявила Держфінінспекція
Інформацію про те, що таких студентів сотні лише на Полтавщині, надали в Держфінінспекції (КРУ) області.
Контрольно-ревізійне управління у Полтавській області 2010 року провело планові перевірки чотирьох ВНЗ області.
За результатами перевірки були встановлені факти недоотримання коштів державним бюджетом за період з 1 січня 2008 по 1 січня 2010 року внаслідок неповернення до державного бюджету вартості навчання випускниками 2008-2010 років. Студенти навчалися за державним замовленням та не прибули за місцем направлення. Загальний борг у зв’язку з цим – 2 мільйони 300 тисяч гривень, серед них:
– Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – 1 мільйон 218 тисяч 51 гривня. Це борг 102 студентів.
– ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» – 501 тисяча гривень. Це борг 16 студентів.
– Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка – 273 тисячі гривень. Це борг 18 студентів.
– Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського – 37,42 тисячі гривень. Це борг 4 студентів.
Студенти повинні відшкодувати державі близько 10 тисяч гривень кожний (Фото Валентини Зайченко)
Університет судився за студентів, але програв
У педагогічному університеті таких студентів 102 особи. Менше 10 з них добровільно віддали державі приблизно по 10 тисяч гривень, затрачених державою на їхнє навчання.
Про це розповіла Юлія Ватуля, юрисконсульт ПНПУ імені В. Г. Короленка.
КРУ подало позов до окружного адмінсуду на університет із вимогою стягнути з випускників гроші.
Як розповіла Юлія Олексіївна, спочатку університет захищав студентів у суді, керуючись тим, що Конституція дає право людині отримати безкоштовну освіту. Рішення суду зобов’язати ПНПУ стягнути гроші з випускників університет оскаржував у Харківському апеляційному суді. Але апеляцію не задовольнили, посилаючись на Постанову Кабміну України №992 від 22.08.1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». У Постанові зазначено обов’язкове відпрацювання 3 роки в держустановах або відшкодування коштів.
– А КРУ спирається саме на цю Постанову та угоду між студентом і ВНЗ, де теж прописано про відшкодування державних коштів,– зазначила Юлія Ватуля.
Проте в Україні є рішення Конституційного суду (у 2004 році) стосовно невідповідності згаданої Постанови нормам Конституції.
Аби усунути порушення, університет як юридична особа надіслав повідомлення боржникам. Після того як лише 10 частина заплатила добровільно, університет змушений був звернутись до прокуратури, у компетенції якої примусити стягнути кошти. Тому справи дійшли до судів, як у випадку із Дар’єю Мацуцькою.
Залізний аргумент – угода, але виші не працевлаштовують випускників, як зазначено в угоді
– Ми підписували цю угоду на другому курсі, коли нам повідомили: або підписуєте угоду і зобов’язуєтесь після закінчення ВНЗ відпрацьовувати, або ми вас переведемо на платне навчання, – розповіла Дар’я Мацуцька.
– Студенти-бюджетники підписують угоду на другому курсі, бо тоді вони вже повнолітні, в угоді йдеться про відпрацювання, – констатує Роман Сітарчук, виконувач обов’язків ректора ПНПУ. – Випускники на п’ятому курсі перед отриманням диплома приносять відношення, що їх беруть на роботу. Далі – не в компетенції університету відслідковувати, відпрацьовував випускник чи ні.
Факти невідпрацювання встановлюються під час планових перевірок ВНЗ Держфініспекцією, яка проводиться раз на 2 роки.
Але вищі навчальні заклади «забувають», що в угоді прописані і їхні зобов’язання: ВНЗ у свою чергу мусить забезпечити випускника місцем роботи. А цього виші практично не роблять: випускник опиняється у вільному плаванні.
– У відповідності до вимог чинного законодавства зі студентами, зарахованими на навчання за державним замовленням, університетами укладалися угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, – розповідає Вадим Євтухов, заступник начальника Державної фінансової інспекції в Полтавській області. – Зазначені угоди містять інформацію щодо зобов’язання навчального закладу забезпечити студентів після закінчення навчання місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства. Натомість студента прибути після закінчення університету на місце направлення та відпрацювати не менше 3 років, а в разі відмови їхати за призначенням, відшкодувати до державного бюджету вартість свого навчання.
Що чекає боржника, вивченого коштом держави
Юрисконсульт Леся Костенко детально пояснює ситуацію:
– Згідно з пунктом 8 Постанови № 992 КМУ, «випускники, які уклали угоди з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше 3-х років». Ця ж норма міститься і в угоді, яку підписує студент у виші. Угода ця є типовою, і її форма затверджена цією ж Постановою КМУ.
Пунктом 14 цієї Постанови КМУ встановлено, що у разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, або у разі звільнення з цієї роботи за порушення трудової дисципліни чи за власним бажанням без поважних причин протягом 3-х років, випускник зобов’язаний відшкодувати до держбюджету вартість навчання.
Прецедент був
Слід зазначити, що вказана Постанова КМУ № 992 КМУ в 2008 році одним із випускників вишу оскаржувалася в Окружному адміністративному суді міста Києва, і суд визнав її законною. Тому вона застосовується і зараз.
– Думка про те, що Постанова КМУ №992 і норма про обов’язкове відпрацювання 3-х років або повернення коштів до бюджету, суперечить Конституції України, не є обґрунтованою, – зазначає Леся Любомирівна.
З цього приводу існує і рішення Конституційного суду України від 04.03.2004 р., де дається тлумачення цієї норми Конституції. Суд говорить про те, що доступність і безоплатність вищої освіти означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права; що громадянин має право здобути вищу освіту без внесення оплати на конкурсній основі в межах держзамовлення.
Оскільки всі випускники були допущені до участі у конкурсі на бюджетні місця і вони отримали освіту, не сплачуючи за навчання кошти, то порушення цього конституційного права не має. Більше того, вони підписали угоди, за якими зобов’язалися пропрацювати 3 роки і порушили цю норму.
До речі, випускники військових вищих навчальних закладів, які, навчаючись, перебувають на повному державному утриманні, після вишу зобов’язані відпрацювати на державу не 3, а 5 років (оскільки витрати держави, пов’язані з навчанням, у військових закладах більші, ніж у цивільних).
Процедура стягнення грошей із випускників-боржників
Якщо випускник ВНЗ не повертає вартість навчання у добровільному порядку, то до нього звертаються через суд. Коли суд виносить рішення про стягнення коштів до бюджету, документи направляються до виконавчої служби за місцем проживання випускника.
Державний виконавець дає термін для добровільного виконання, але оскільки сума стягнення велика, то сплатити її за тиждень майже нереально. Тоді настає примусове виконання. Якщо випускник працює й офіційно отримує зарплату, то виконавчі документи направляють у бухгалтерію його установи і щомісячно з кожної заплати вираховують заборговану суму частинами до повного погашення. Правда, при примусовому виконанні треба буде ще сплатити виконавчій службі виконавчий збір.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 ст. 128 Кодексу законів про працю України, «при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20%».
Якщо ж у випускника у власності є нерухомість, автомобіль, інші цінні речі, кошти на банківському рахунку, то на них може бути звернено стягнення.
До теми:
Держава оплатить літнім людям навчання в університеті