Шість найбільших відкриттів за всю історію розкопок Іванової гори у Полтаві

Деякі пляшки досі закорковані, а рідина з них зовсім не випарувалася. Науковці не відкидають можливості, що вино належало Івану Котляревському, адже його садиба зовсім поруч від місця знахідки. «Коло» вирішило скласти рейтинг найзнаменитіших знахідок Іванової гори, найзагадковішого і найменш дослідженого місця на Полтавщини. Читайте також: де на Полтавщині проводять дослідження археологи

Пляшки з невідомою речовиною і тарілки археологи знайшли на Івановій горі неподалік обійся Івана Котляревського Відкриття перше: полтавський монетний скарб, який сьогодні показують в Ермітажі Перша і найцінніша знахідка на Івановій горі була знайдена цілком випадково десь у 1896 – 1898 роках. Це був монетний скарб. Точні обставини, за яких його знайшли, невідомі. Скарб дослідив та описав полтавський археолог Іван Зарецький. – За різними джерелами він нараховував від 300 до 1000 срібних  арабських дірхемів ІХ століття. Нині частина з них зберігається в Полтавському Краєзнавчому музеї, ще частина в приватних колекціях та в Ермітажі в Санкт- Петербурзі, – розповів Юрій Пуголовок. Відкриття друге: срібні прикраси раннього середньовіччя, на які можна подивитися в Краєзнавчому музеї Наступний скарб Іванової гори був повністю речовим. Знайшли його теж випадково у 1905 році. Саме тоді в місті проводили водогін. Коли рили траншею, робітники й натрапили на нього. – Тоді знайшли багато жіночих прикрас: гривню (намисто) на шию, скроневі кільця, декілька браслетів. Усе зі срібла, – каже Юрій Олександрович. – На щастя, скарб у повному обсязі був переданий до Полтавського Краєзнавчого музею. Зберігається та експонується він там і досі. Відкриття третє: пітерські археологи довели, що Полтава була давньоруським градом Наступні дослідження Іванової гори розпочалися незадовго до війни та продовжилися одразу після її закінчення. За словам науковця така велика перерва обумовлена як історичними подіями (Перша світова війна, більшовицький переворот, громадянська війна, репресії 30-х років), так і проблемами з формуванням полтавської археологічної школи. Крім того, Полтава ніколи не була значним науковим центром, як, наприклад, Київ, Харків чи Чернігів, тому їй не приділялося багато уваги. – Тривалий час науковці не могли встановити точного віку Полтави, тривали запеклі дебати. І лише в повоєнні роки, 1945 – 46 роки, в місті працювала експедиція пітерських науковців під керівництвом відомого археолога Івана Ляпушкіна. Тоді на Івановій горі розкопали кілька стародавніх господарських приміщень, – коментує археолог. –  Але найцінніше в цих розкопках те, що знайдені матеріли підтвердили, що Полтава – давнє поселення, яке існувало щонайраніше з ІХ сторіччя. Археологи довели, що Полтава була давньоруським центром, тобто існувала за часів Київської Русі. Доказом тому був керамічний посуд, вироби із заліза та кісток, властиві тому часу. Відкриття четверте: Полтава не була вщент зруйнована монголами З того часу й аж до 90-х років в місті проводилися дуже поодинокі розкопки і то завдяки будівельним роботам. Лише в 1990 – 1993 роках на території Соборного майдану провели масштабні розкопки. Тоді археологи знайшли чисельні керамічні рештки, залишки будівельних споруд, у тому числі й післямонгольського часу. Останнє, за словами Юрія Пуголовка, й було найнесподіванішим відкриттям. Тривалий час науковці вважали, що після монгольської навали ХІІ століття такі невеликі міста, як Полтава, припинили своє  існування на тривалий час, бо люди, які вижили, переїхали в інші, менш розграбовані ординцями місця. Виявилося, що чимало полтавців не захотіли покидати своїх домівок та залишилися відбудовувати місто. Відкриття п’яте: празький грош, західноєвропейська пляшка та жіночий одяг У 2000 році під час реконструкції Свято-Успенського собору було знайдено багато цікавих речей різних епох. Приміром, вироби з рога оленів і поховальне вбрання полтавської панянки козацької доби. – На жаль, фотографій стрию в нас не збереглося. Найпевніше він зберігається в Краєзнавчому музеї, – відмітив Юрій Пуголовок. У 2009 році біля Краєзнавчого музею, на місці зведення будинку невідомого призначення, через який свого часу було багато дискусій, проводилися розкопки. Деякі науковці досі вважають, що та будівля є першопричиною величезних тріщин у будинку-музею. – Там було знайдено багато знахідок козацької доби. Серед них три житлових будинки, дрібні керамічні вироби: люльки для паління, іграшки, горщики, макітри, кахлі, миски, свистунці різного кольору, форми та сюжетної композиції. Серед унікальних знахідок пляшка західноєвропейського зразка десь XVIII століття. Вона круглої форми з довгою горловиною, – каже Юрій Пуголовок. – Найімовірніше, її подарували якомусь знатному полтавцю або він сам її привіз із Європи. Також знайшли кулі та зброю козацької доби, скляний кубок тощо. Ще одна унікальна знахідка – празький грош післямонгольської доби. Як і чому він опинився в Полтаві, нині важко сказати. Выдкриття шосте: «Найсвіжіша» знахідка археологів зробила Полтаву старшою на 100 років Виявляється, наше місто існувало вже у VІІІ столітті. Доказ тому – уламки кераміки волинцівського типу – з вертикальним вінцем та вироблені на гончарному крузі побутові речі: проколки для плетіння сіток, заготовки з рогів кісток для ручок, ножів. Усім цим користувалися люди у VIII столітті. – Дослідження ми розпочали у другій половині червня і завершили зовсім нещодавно, – розповідає Юрій Пуголовок, старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології. – У часи Середньовіччя (середина ІХ століття) на місці Іванової гори, яка також називалася Старополтавською горою, а ще раніше – Городищем, жило літописне плем’я сіверян. Вважають, що вони й заснували Полтаву та більшість населених пунктів області. Але останні розкопки на Івановій горі свідчать, що до сіверян тут жили скіфи. Тобто Полтава приблизно на 100 років старша, ніж ми вважали. Також під час червневих розкопок археологи знайшли майже 2 десятки цілих пляшок: для горілки, вина, шампанського та уламків від них. Для них вони менш цікаві. – Вірогідно, це була чиясь садиба, а місце, де ми знайшли пляшки, було або винним погребом, або господарським приміщенням. По клеймах на пляшках видно, що вони виготовлялися в 1815 – 1821 роках, – говорить Юрій Олександрович. Скло в пляшках темне, а самі вони важчі, ніж сучасні. У багатьох пляшках збереглася якась рідина, але куштувати її археологи не ризикнули. Можливо, вона буде направлена на дослідження до Києва. Читайте також: історія розкопок на території Полтавщини