Юрій Худяк і частина його колекціїНе дивно, що у нього є ступки – інструмент, у якому колись аптекарі змішували та перетирали ліки. Пан Юрій має цілу колекцію ступок із різних куточків світу.
Милується ними не лише сам, вони привертають увагу відвідувачів, адже частина колеції слугує окрасою кабінету. Та загалом чоловік мріє, щоб його колекційні експонати стали частиною майбутньої аптеки – подібної до тієї, яка діє у Львові.
– Хочу , щоб у цій аптеці був дух старовини, а для цього потрібні і предмети інтер’єру, і декор, і меблі, і навіть будинок відповідні, – ділиться Юрій Олексійович. – Коли буде таке приміщення, може розгляну варіант. Скажу вам відверто, меблі з найстарішої у Полтаві аптеки (аптека №7, у центрі, на Жовтневій, яка закрилась два роки тому – авт.), у мене є. Я купив їх, коли власники закривали аптеку і продавали майно.
Експонати прибули з різних країн світу
– В аптеці як нині, так і колись сиділи розумні люди, які знались на хімії. А ступка слугувала для розтирання, подрібнення різних аптечних ліків, трав, приготування лікарських засобів, – розповідає чоловік. – Ступки – засіб виробництва ліків в аптеці у цій древній професії фармацевта. Чимало моїх колег мають хоча б одну ступку.
Ступки були в усіх країнах. За словами Юрія Худяка, виготовляли їх в основному з бронзи. Хоча нині, як уже знає полтавець, у світі існували й існують ступки і з каменю (частіше мармуру), дерева та інших матеріалів.
Більшість своїх ступок купує. А деякі подарували друзі, колеги. Є ступки із Тибету, Грузії, Азербайджану, Хорватії, Чорногорії, з Ірану.…
– Вчився в медінституті (нині стоматакадемія), був у гостях в однокурсника в Баку, є в мене звідти ступка, тобто захопився ступками ще в студентські роки, – пригадує Юрій Олексійович.
Ступки в різних країнах мають свої особливості.
– Із Тибету, наприклад, звучить, тобто при виготовленні ліків велике значення надавали не тільки формі ступки, а ще й звуку. Ціла філософія, тому що звук на Тибеті – це ж очищення.
– А ось із Чоронгорії, 1914 року. Була конференція, я придбав чорну ступку якраз під час перебування в Чорногорії на конференції. Чавунна, але пофарбована, чорна. Я дивувався, адже фарба може потрапити в ліки, але у них так. Часто буваю на конференціях, обмінюємось і досвідом, і експонатами, – ділиться колекціонер.
З мармуру ступка – із Дубровника (Хорватія). Є з вулканічної породи, друзі подарували пану Юрієві, вона із застиглої магми. Там є мікроелементи, які, як вважається, дуже потрібні для виготовлення певних ліків.
– У кожного народу своє оздоблення. А ще одні народи вважають, що повинна бути в мармурі, інші – у порцеляні – порцелянових у мене багато.
На Тибеті і в Грузії робили ступки в нерівним днищем.
– Я спочатку думав, що то якийсь брак, але виявилось, так задумано, щоб ступка ще й оберталась.
Розмір ступок залежить від того, що хочете робити в ній. Скільки коштують експонати – по-різному, колекціонер не каже.
Найстарішій ступці у колекції майже 400 років. Вона 1623 року, з Болгарії, колега-болгарин подарував. Окрім ступок та старих меблів, для майбутньої аптеки у Юрія Худяка є різні ємності, серед них і 1/100 відра – дивна мірна кружечка. Найбільша ступка на кілька літрів (на око 4 – 5). Деякі в кабінеті служать для дріб’язку, наприклад кладе ключі в них.
На роботі у Юрія Олексійовича близько 25 ступок.
– Інші удома, складені у кладовці, бо вважаю, що робота не повинна оточувати людину вдома.
Колекція мимоволі, але дуже цінна
Несподівано у пана Юрія з’явилась колекція літаків.
– Ось вони, – показує 9 моделей літачків Юрій Олексійовіич. – Їх подарували авіатори, дружбою із якими я горджусь. Це саморобні літаки, ось дивіться, це льотчики своїми руками робили і подарували мені. А нещодавно генерал Жук, командувач дивізії, презентував мені на День народження штурвал від літака СУ-22М-3. Вважається в колах військових, що це престижний подарунок. Показник, що ти маєш управляти, ти керівник. Це штурвал, за яким сидить командир у лівій частині. А за кожним із літачків, які мені подарували дідусі-авіатори, заслужені люди, стоїть історія. Колекція з’являється сама по собі – дякують мені військові. А ось макет із Зоряного містечка, що в Підмосков’ї, де ми побували з авіаторами. Дружу із військовими, ми ж сусіди (підтримує військово-історичний музей, що в Авіамістечку – авт.).
Усе почалося зі значків
Перша колекція була – значки. Модна в моєму дитинстві була ленініана (зображення Леніна). Назбирав 500 значків. Вони і зараз є. А улюблена моя колекція значків – герби міст Радянського Союзу. Таких близько 1200 штук. Коштували 25 – 30 копійок, до карбованця. Загальна колекція нараховує до 5 тисяч значків.
Купував і сам, і заразив навколо себе усіх близьких. Колекціонував приблизно з 7 років. Нині ця колекція у віданні сина, якому 24 роки.
Оскільки Юрій Худяк захоплюється історією, то у нього є багато книжок на історичну тематику, також свого роду колекція.
Довідка «Кола»
Аптека-музей «Під чорним орлом» — досі діюча аптека й музей — найдавніша з існуючих у Львові аптек. Розташована на площі Ринок у наріжному будинку, яким починаються вулиці Друкарська та Ставропігійська.
В унікальному аптечному музейному комплексі демонструються більш ніж три тисячі рідкісних експонатів, які зібрані науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами.
Аптеку «Під чорним орлом» засновано ще в 1770-х роках військовим фармацевтом, магістром Наторпом. У кожної аптеки був свій символ, який, згідно з тодішньою практикою, вивішувався перед входом аптеки; від назви символу брала назву й аптека, як-от: «Під чорним орлом»(Довідка за матеріалами uk.wikipedia.org).
