Відомі полтавські будівлі у роки Другої світової війни: 8 історій

Історія №1. Краєзнавчий музей після того, як його спалили німці, відбудовували більше 15 років Так виглядав Краєзнавчий музей взимку 1943 року Пам’ятка архітектури – будинок Полтавського губернського земства (сучасний Краєзнавчий музей) – у роки Великої Вітчизняної війни майже повністю згорів, полум’я знищило всі поверхи. Дім Полтавського губернського земства був збудований у 1903-1908 роках. У 20 роках минулого століття приміщення носило назву Центрального пролетарського музею Полтавщини. Під час війни окупанти вивозили експозиції закордон, сама ж будівля майже повністю згоріла. Відбудовували музей у 1946-1947 роках. Руїни Краєзнавчого музею у воєнні роки Проект відбудови музею робили у майстерні Київського державного художнього інституту. Однак через складну післявоєнну ситуацію реставрацію класичної архітектурної пам’ятки в Полтаві так і не почали. І лише у 1954-1964 роках креслення втілили у життя полтавські архітектори В.Крачмер, Н.Квітка, В.Андрейко. 23 вересня 1964 року відбудований музей відкрили для відвідувачів. Історія №2. Німці знищили клуб імені Карла Маркса Полтавці відбудовують будинок Дворянського зібрання (1944 рік) У Полтаві до війни діяв клуб імені Карла Маркса (а ще раніше ця будівля в центрі міста була Домом дворянського зібрання). Заснований у 1920 році, клуб проіснував до 1941. Знаходився по вулиці Жовтнева, 31. Однак у роки Великої Вітчизняної війни  приміщення було зруйноване. І лише 1947 року його відбудували. Після війни у цій будівлі розмістили кінотеатр імені Івана Котляревського. Історія №3. У будинку нащадків Гоголя і Пушкіна жили солдати, які визволяли Полтаву У Полтаві, на Першотравневому проспекті (раніше це була Петровська вулиця), у 80 роках ХIХ століття сестра Миколи Гоголя Анна Гоголь-Яновська побудувала невеликий одноповерховий будинок із червоної цегли. У цьому будиночку в зимовий період проживали нащадки Пушкіна і Гоголя. 23 вересня 1943 року, у день визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників, у будинку зупинився взвод  радянських солдатів, «на постій». У дворі на армійській кухні кухар готував обід. Пригостили ним і жителів будинку та сусідів. Це на той час було справжнім святом: рисовий суп і каша з м’ясом. На початку 70-років минулого століття будинок був зруйнований. До цього у ньому жила Софія Данилевська, правнучка Пушкіна, професійна співачка, учасниця міського хору. До речі, вона одна із перших організувала у Полтаві дитячі ясла. А у війну переховувала полтавських дітей-сиріт від німців. Зараз на місці, де колись був будинок Гоголя, знаходиться гуртожиток технічного університету. Історія №4. В аграрному коледжі під час війни був штаб німецької армії Будівля колишнього земського банку, а нині аграрний коледж: тут був штаб СС У будівлі нинішнього Полтавського аграрного коледжу управління і права у роки Великої Вітчизняної війни був штаб СС (німецької армії). Будівля, що розташована в Полтаві на Першотравневому проспекті, має більш ніж сторічну історію. Приміщення загальною пло­щею майже три тисячі квадратних метрів було збудоване 1901 ро­ку за проектом архітектора Олександра Ширшова. Будівля у стилі модерн у різні роки належала Полтавському земському банку, профспілці торгово-промислового комітету. Тут були пошта, телеграф, а в роки війни штаб СС. Навчальний корпус на Першотравневому проспекті входить до списку 35 кращих будівель Полтави кінця XIX- початку XX століття. Він має статус пам’ятника архітектури місцевого значення. Історія №5. Із балкона дитсадка Гітлер говорив до полтавців

Гітлер у Полтаві – 1942 рік Будівля на розі вулиць Фрунзе та Паризької комуни в Полтаві цікава не тільки своєю архітектурою, а й історією. Нині в цегляному буди­нку виховуються малюки на­вчально-виховного об’єднання  №14. Коли саме він був зведений, точно не відомо. Орієнтовно він з’явився у кінці XIX-на початку XX століття як житло для пастора німецьких колоністів. У 1808 році почалося за­селення в Полтаві німецьких майстрів-ремісників, що виго­товляли сукно для військових, цеглу. А оскільки німці були лютеранами, то в місті побуду­вали молитовні споруди – кір­хи. Одну з них звели навпро­ти сучасної Галереї мистецтв, де нині Студентський парк. А на розі старих вулиць Кобе­ляцької та Монастирської по­будували хатинку для свого пастора (кінець XIX століття). Під нею до кірхи був прокладений підземний хід. У 1930-их в будинку пасто­ра, за версією старожилів, бу­ла поліклініка. Потім приміщення стало службовим житлом для секретарів обкому ЦК КПРС. А в роки Великої Вітчизняної війни в Полтаві був штаб 6-ої та 8-ої армій генерала Паулюса. Коли Гітлер у 1942 році приїжджав до Полтави, він виголошував промову з балкона цього бу­динку. Із балкону цього будинку виступав Адольф Гітлер Після війни будівля зно­ву стала житлом для обкомівських секретарів. Останнім, хто там мешкав із родиною, був секретар Мужицький, тому досі полтавці часто іменують цей корпус дитсадка «дім Мужицького». У 1966 році будинок віддали під дитсадок. Історія №6. У психіатричній лікарні діяв воєнний госпіталь, який окупанти зруйнували У перші роки Великої Вітчизняної війни на базі Полтавської обласної психіатричної лікарні функціонував госпіталь. Працівники лікарні брали участь у бойових діях, обороняючи Полтаву від загарбників. Сорок осіб загинуло. Згодом лікарню повністю зруйнували німці, відступаючи у 1943 році. 36 споруд та 19 господарських приміщень німці спалили. Знищили також архів та бібліотеку. Хворих, а їх було більше тисячі – розстріляли. Відбудовувати зруйноване приміщення почали у вересні 43-го року. Але повністю відбудувати лікарню вдалося лише у 1961 році. До теми: Якою була Полтава у роки Великої Вітчизняної війни Історія №7. Музей Володимира Короленка німці перетворили на житловий будинок Під час німецької окупації у будинку Володимира Короленка жив німецький комендант. Однак музей, який розташовувався поряд, продовжував працювати. Відомостей про німця не збереглося. Однак відомо, що німці, які приходили у будинок письменника, викидали речі, які там знаходилися на вулицю, ніби сміття. Німецький комендант навіть роздаровував полтавцям речі Короленка. Наприклад, одній жінці подарував велике дзеркало. Жінка після війни повернула його музею. Відступаючи, німці майже знищили будинок. До теми: Полтава в 1944 році – документальні кадри (відео) Історія №8. Під час війни будівлі не лише руйнували, а й відкривали нові У Полтаві під час німецько-фашистської окупації на вулиці Шевченка, 29 відкрилася їдальня. ЇЇ власник, Дмитро В’язовський, у 1917 році потерпав від більшовицької влади: у нього забрали паровий млин, а самого разом із родиною відіслали до іншої області. Позичивши у сусіда більше 10 кілограмів картоплі, підприємливий полтавець через 2 місяці після створення їдальні вже готував по 200 обідів на день, ідеться у дослідженнях полтавського історика Віктора Ревегука. За матеріалами poltavahistory.org.ua та книги Віктора Ревегука «Полтава у роки Другої світової війни». (Фото з сайту etoretro.ru) До теми: У Полтаві п’єдестал для пам’ятника Сталіну створювали з каналізаційних кілець