Селін та Безус попрощалися з полтавцями (+ фото)

Перша в новому році автограф-сесія, яка була організована полтавським клубом, стала особливою. І справа навіть не в тому, що на зустріч з футболістами прийшла велика кількість вболівальників. Просто в гості до фанів прийшли два гравця, яких полтавці по-справжньому полюбили та які незабаром одягнуть футболки одного з грандів вітчизняного футболу.

Євген Селін та Роман Безус багато що зробили для полтавського клубу, однак настав час рухатися далі по нелегкому футбольному шляху.

Сама зустріч пройшла в теплій, невимушеній обстановці. Протягом години футболісти роздавали автографи, фотографувалися з вболівальниками та відповідали на запитання преси та фанів.

- В першу чергу хочеться подякувати всім вболівальникам за ту підтримку, яку ми мали під час матчів, - сказав Євген Селін. – Особливо запам’яталася остання домашня гра (з луцькою «Волинню» - прим. автора). Було до сліз приємно відчувати вашу підтримку, коли ми йшли після закінчення гри у підтрибунне приміщення.

- Насправді важко зараз щось говорити, - поділився враженнями Роман Безус. – Ми прийшли не прощатися, а подякувати вам. Маю надію, що ви зрозумієте наше рішення  і в майбутньому будете нас підтримувати. Ходіть на матчі та підтримуйте молодих хлопців якомога сильніше. Їм напевно зараз буде ще важче чим тоді, коли ми ще грали. Однак якщо вболівальники будуть підтримувати їх всією душею, то тоді все буде добре.

Після вступних слів футболісти відповіли на запитання вболівальників та журналістів.

- Не хочеться зараз навіть думати про те, що в нас може щось не вийти в «Динамо», - продовжив Роман. – Конкуренція є в будь-якому клубі. Коли Андрій Шевченко переходив до італійського «Мілану», він усвідомлював, що на нього очікує. Якби він тоді не зважився на зміни, то напевно зараз про нього ніхто б в світі навіть не знав би. У мене в Полтаві кар'єра йшла вгору. Маю надію, що так буде і в «Динамо». Буду намагатися демонструвати свій найкращий футбол. Рішення стосовно переходу приймалося разом з батьками та дружиною. Вони підтримали мене.  У кожного футболіста є своя мрія. Ліга Європи, Ліга Чемпіонів, Чемпіонат Світу… Для початку непогано було б перемогти в чемпіонаті, тому що я ще ніколи не вигравав його. Ще одна мрія – щоб мої ім'я та прізвище запам'яталися вболівальникам чимось особливим, добрим.

- Перемови між клубами йшли ще влітку, - розповів Євген. – Говорили, що незабаром все вирішиться, однак результату все не було. Важко було перебудуватися, однак я зумів пройти цей етап. Була обіцянка, що зимою трансфер все ж таки відбудеться. Остаточно  все вирішилося наприкінці року. Це був чудовий подарунок на новорічні свята. Спасибі керівництву «Ворскли» за те, що дотрималися свого слова. Той час, що я був в Полтаві, назавжди залишиться в пам'яті.