Їхній команді «Лтава» цього дня виповнилось 40 років. Полтавські мото-спортсмени прийшли згадати минуле, яке проводили разом, та розповісти про своє нинішнє життя.
До мототреку, що на Розсошенцях, чоловіки, більшості яким давно за 50, прибули о 10-й. Саме тут вони починали робити перші кроки в цьому спорті. Хтось добирався маршруткою та йшов пішки, а хтось приїхав власним автомобілем.
- 1973 року була створена наша команда, - розповідає 65річний Михайло Сидоренко. - Зібрались сьогодні не лише ті, хто тоді починав, а взагалі всі, хто займався упродовж часів існування мототреку в Полтаві. Звісно всіх знайти не вийшло, але нас сьогодні близько 30-ти. Наша команда займала тоді багато призових місць. За ті роки я об’їздив пів Радянського Союзу.
Читайте також - Білоруський легіонер не підійшов «Ворсклі»
З собою полтавці принесли фотографії, аби разом знову згадати ті часи. Їм є чим похвалитись, адже більшість давно не бачилась.
- Я 1976 року отримав серйозну травму, - згадує Олександр Полтавцев. - Мені тоді було складно, адже я свого життя без мотоциклу не уявляв. Згодом пішов у автомобільний спорт, організував свій клуб на Турбомеханічному заводі, якого в Полтаві ніде не було. Ми робили свої спортивні автомобілі. Але згодом завод продали, а разом з ними і клуб. Тепер у мене є двоє доньок, які перейняли мої захоплення. Адже з малечку я їх постійно брав з собою: і хоча говорив їм бігти гратись з ляльками, вони все одно виросли і почали захоплюватись тим, що і я. Старша в мене кілька років «байкерує», молодша ж поставила ультиматум – або я їй роблю «багі» (гоночний автомобіль, - автор), або вона купує собі мотоцикл. Тож я пішов у гараж і переробив свій «багі». Тепер вона займається в мене цим спортом, має певні досягнення.
У Полтаві, зі слів чоловіків, мотоспорту не стало після розпаду Радянського Союзу. Проте дехто з них і досі продовжує брати участь у змаганнях.
- 2003 року ми почали знову займатись мотоспортом, - ділиться Станіслав Московченко. - Але тренуватись доводиться там, де проходять змагання, бо в Полтаві, самі розумієте, ніяк в таких умовах (показує на занедбаний мототрек, - автор). Тому доводиться їхати до місця-проведення раніше. Мотоцикли та форму купуємо собі самі. Самостійно знаходимо і кошти на дорогу та інші необхідні витрати. У нас на сьогодні 5 мотоциклів та 5 спортсменів. Змагаємося в основному на кубках ветеранів. Наймолодшому учаснику нашої команди 26 років, а найстаршому 56.
Читайте також - В Україні хочуть скасувати податок на продаж б/в машин
Найбільше всіх вразила історія про 65-річного Михайла Сидоренка, який вперше після 27-річної перерви, сів на мотоцикл. Це сталось півроку тому під час Вознесенського кубку ветеранів. Присутні, які того дня були з ним, запевняли всіх, що їхній Міша досі не втратив форму.
- У заїзді брали участь ветерани, які не їздили 5 років, а я до того моменту не їздив 27 років, - розповів Михайло Омелянович. - Поїхав фактично без тренування, уже тільки на місці спробувавши проїхати одне коло. Звісно у нас була не та швидкість, і їхали ми всього три кола, а не чотири. Проте жодного падіння не було.
Більшість учасників сьогоднішньої зустрічі були вражені. Переглядаючи фотографії, які приніс Михайло Сидоренко, вони постійно повторювали: «Ну Міша дає! А не змінився ж ні каплі!»
Сьогодні, 3 лютого, на мототрекові Полтави зібрались ветерани мотоспорту.
