Цього року Масляна припадає на 11–17 березня.
Тижнеь має інші назви – Колодій, Ма́сниця, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя.
Це давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви.
До теми - У піст – про шкоду та користь м’яса
В Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як, наприклад, у центральноросійських областях. Але і в нас дорослі та молодь катались на конях, ходили в гості, влаштовували банкети у складчину. В деяких місцевостях Масляну уособлювала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці.
Основною обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які споживалися з маслом чи сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Головним напоєм цього тижня були наливки та інші трунки.
За церковною традицією тиждень називається сирним, або м’ясопусним, через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. В цей період часу немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять.
Це останній напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля. Його також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловіки слухались жінок і витримувати їхні збиткування.
Як у Полтаві минулого року святкували Масляну дивіться у фоторепортажі
Нині протягом тижня на Масляну в українських родинах готують млинці з різними начинками, у тому числі екзотичними.
Прислів’я і приказки цього тижня
Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.
Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.
Не життя, а Масляниця – тиждень гуляє.
Млинець не клин – живіт не розколе.
Млинці черева не псують.
Останній тиждень перед Великим постом називається Масляна.