Групу відкрили 26 березня 2012 року волонтери із організації Анонімних алкоголіків міста Полтави.
– Проблема алкоголізму у виправних закладах стоїть дуже гостро. За статистикою, 80 % злочинів скоюють у стані алкогольного сп’яніння. Крім того, людина, яка мала проблеми з алкоголем до потрапляння до колонії, частіше за все повертається у те середовище, де ця звичка виникла, – розповів Олександр, ініціатор створення групи.
За словами активістів, які відвідують Полтавську виправну колонію щосуботи протягом року, усе починалося із обговорення проблеми у міській Групі. Спочатку бажання відвідувати колонію виявили 5 волонтерів.
– Ми подали пропозицію на розгляд керівництву закладу і у березні минулого року почали їздити. Спочатку відвідування групи не було масовим, – розповідає Олександр.
Справа, яку започаткували Анонімні алкоголіки Полтави не затратна. Розповіли, що грошей ні в кого не просили, та вони і не потрібні. Єдина витрата щосуботи – "сніданок туриста": волонтери складаються по 2-3 гривні і купують 50 грамів кави, 25 пакетиків чаю, пластикові стаканчики і печиво. Виходить не більше 23 гривень. Ще одна витрата – оплата проїзду.
До теми: Журналістам показали, як живуть засуджені у Полтавській виправній колонії
За рік через групу пройшли 16 чоловік. Один із них нещодавно звільнився і продовжує реабілітацію в одній із міських груп.
Новачок у Групі читає програмуЗараз суботні заняття постійно відвідують 6 чоловік. Вони проходять в одному із навчальних класів. Як розповіли організатори, робота із цими хворими (адже у Групі наголошують, що алкоголізм – саме хвороба) проходить за тією ж методикою, що і за межами колонії – за програмою «12 кроків». Але все ж робота у ній відрізняється через специфіку самого виправного закладу. Самі волонтери і керівництво колонії пояснюють це і демократичністю самої організації, і психологією «зони»:
– Знаєте, контингент дуже різний. У нас на території працюють 3 громадських організації і 7 релігійних конфесій. Ми нікому не відмовляємо і підтримуємо їх. Адже зараз головна мета – діяти на попередження повторних злочинів. Але ми не можемо нікого змушувати, – розповів Олександр Ворона, заступник начальника колонії із соціально-виховної та психологічної роботи. – У Групу ідуть так мало людей, бо у цьому «колективі» це можуть сприйняти як виявлення слабкості. Ти визнав проблему – значить ти слабкий.
Олександр Володимирович відзначає, що Група анонімних алкоголіків дає позитивні результати: у тих, хто відвідують її протягом року, відзначають зрушення у моделі поведінки, ці ув’язнені стають більш спокійними.
Читайте і дивіться відео, як до Полтавської виправної колонії приїхав Василь Вірастюк на чолі ватаги байкерів
Члени Групи у колонії, які прийшли на святкове зібрання, розповіли, що ці зустрічі – більше, ніж просто спілкування. За їхніми словами, вони дають шанс звільнитися – не тільки із колонії, а й від морального і фізичного заточення.
– Я почав ходити у групу пів року назад. Іду вперед. Група для мене – це зміна погляду, – поділився Артем, який не п’є уже більше 2 років.
Не дивлячись на те, що група цієї суботи була відкритою (через присутність журналіста), провели її за тією ж схемою, що і завжди. Кожен учасник – і волонтери, які приїхали ділитися досвідом, і члени із колонії, по черзі розповіли про свої радощі та печалі за минулий тиждень.
– Те, що до нас приїжджають – це чудово. Тут є і церква у колонії, і все таке, але спілкування у групі – це інше. Без нього дуже важко самотужки долати свою тягу, – пояснив Леонід.
Сьогодні він розповів, що за час відвідування групи у нього багато чого змінилося – відновив документи, знайшов дівчину і влаштувався на роботу тут, у колонії. Зараз через те, що працює, не має змоги відвідувати зустрічі щосуботи, але кидати їх не збирається. Навіть привів новенького.
До теми: Учені створили вакцину від алкоголізму, яка викликає передчасне похмілля і виявили ген, який попереджає алкоголізм
Загалом, практично всі, хто сьогодні ходить у Групу в Полтавській виправній колонії не п’ють більше року. Дехто тверезий уже більше 5 років. Зізнаються, що заняття дають можливість не зірватися і більше ніколи не взяти чарку у руки.
– Я вірю, що мені це допомагає. І я комусь допомагаю, – розповів Костя, який уже не перший раз приїхав до колонії ділитися досвідом і не п’є більше 14 років.
До слова, формат цієї зустрічі відрізнявся від буденних ще й тим, що гості крім звичного чаю та кави, привезли підопічним іменинний торт і гітару.
Торт, кава, чай і банка домашнього соку - святковий стілДовідка «Кола»: В Україні Полтавська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 64) – єдина, в якій діє така група. У Польщі подібні групи і спеціальні реабілітаційні центри для адаптації ув’язнених до життя поза гратами діють у кожному виправному закладі. В Україні система реабілітації та адаптації ув’язнених до суспільного життя відсутня.
