Подивитися на свято, купити сувеніри та поринути в атмосферу традиційного народного гуляння прийшли більше тисячі великобагатчан та гостей селища.
Із часу заснування у 1989 році, за словами постійних учасників свята, фестиваль змінився тільки у своєму масштабі.
Покладання квітів до пам’ятника Федору Кушнерику- Наш колектив бере участь у фестивалі уже 25 років. Ми були і на першому святі у рік заснування. Раніше колективів можна було на пальцях порахувати, а зараз більше 20 приїхало. Вже і діти тих, хто 25 років назад відкривав свято, показують свої доробки та виступають на сцені. Свято стало у прямому розумінні слова сімейним, - розповіла Валентина Мостан, учасниця народного фольклорного аматорського ансамблю «Яснозір’я» села Бірки. Ансамбль-старожил свята унікальний: музики грають на народних інструментах, старших за колектив. Їх вишукували по скринях у рідному селі та в районі. А от такий унікальний інструмент як склофон із пляшок з водою робили самі.
Ансамбль "Яснозір"Більше фото в огляді "Коло"
Розкладати ятки майстри почали ще із самого ранку. Офіційне відкриття фестивалю «Взяв би я бандуру» відбулося із покладання квітів до пам’ятників двом великим кобзарям українського народу – Тарасу Шевченку та Федору Кушнерику. Після урочистого відкриття гостей Багачки запросили відвідати кімнату-музей 25 річниці свята «Взяв би я бандуру», де презентували музичний інструмент кобзаря Кушнерика. Його передала музею родина Юрія Григоровича Страшнюка.
Родина Галини Василівни Страшнюк зберегла і передала музеєві бандуру КушнерикаСвято у Великій Багачці сповнене родинним теплом. Скільки б фестивалів та концертів ви не відвідали на Полтащині, саме у Великій Багачці не полишає відчуття свята у великій дружній родині.
Цього року фестиваль проходив на кількох сценах у парку поблизу стадіону «Колос». У алеях парку презентували свої творчі доробки народні майстри Великобагачанського району та різних куточків Полтавщини. У містечку майстрів можна було не тільки придбати сувеніри, а й відвідати різноманітні майстер-класи: бісероплетіння, квілінгу, солепластики та інші.
До теми: Народні майстри із Полтави побували на "Решетилівській весні"
До речі, ціни на сувеніри у Великій Багачці бул помірні. Порцелянові дзвіночки коштували 12 гривень (близько 5 сантиметрів заввишки), магніти на згадку про кобзарське свято – від 5 гривень. Традиційно продавали і вишивку – рушники та сорочки. «Коло» дізналося, що чоловічі сорочки коштували вівд 300 гривень, а жіночі через більшу площу вишивки – від 800 гривень.
Невисокі ціни на святі і на частування. Наприклад, 100 грам шашлику, який готували прямо на очах відпочивальників, вартували 20 гривень. До м’яса пропонували усі види солінь (огірки, помідори тощо), картоплю та салати.
– Мені сувеніри навіть і не головне. Приїхали сюди із родиною відпочити, бо і минулого року неам друзі із Багачки розповідали, що тут гарне свято. Дійсно гарно. Тут дуже затишно, багато поробок різних, донечці цікаво. Ніколи не чули стільки хороших пісень Не думала, що гра на бандурі має стільки прихильників, – поділилася враженнями Юлія Гудзь.
У містечку майстрів кожен знайшов сувенір до душі
