Валентина Євстаф'єва, доктор ветеринарних наук
– Пані Валентино, настала пора, коли господарі чотирилапих беруть їх із собою на дачу, у село, на природу. Саме там домашній улюбленець може «підхопити» кліща. Якщо таке сталося, що повинен робити власник: одразу звертатися до лікаря чи можна самостійно допомогти тварині?
– Особливо небезпечні кліщі в спеку, бо ховаються в ґрунті, у дуплах дерев, а коли повз проходять тварини, кліщі відчувають їх і одразу ж нападають. Але ці паразити на котах та собаках, як і на людях, не живуть, а атакують, щоб насититися кров’ю. Зробивши це, одразу відпадають у зовнішнє середовище, щоб розмножуватися.
Кліщі живляться кров’ю, тому тварина, на якій вони паразитують, стає в’ялою, в неї зникає апетит. Щоб виявити паразита одразу, потрібно щодня оглядати улюбленця. Приміром, промацати шерсть тварини. Якщо господар знайшов у чотирилапого кліща, необхідно його видалити.
Щоб позбутися паразита, можна застосувати народний метод: крапнути на ту частину тіла, де засів паразит, соняшникову олію. Таким чином ви йому перекриєте доступ до кисню, приблизно хвилин через 5-7 кліщ почне вилазити і його можна буде витягти повністю пінцетом або руками в гумових рукавичках. Головне – не виймати кліща до того, як обробили олією, щоб в тілі тварини, не залишився його хобот. Після того як вийняли кліща, обробіть ранку зеленкою чи йодом.
– Чим небезпечні кліщі для тварин?
– Кліщі переносять таке небезпечне захворювання тварин як бабезіоз. Якщо чотирилапий захворів на цю хворобу, то допоможуть тільки спеціалісти. У тварин вона проявляється лихоманкою, анемією – блідістю слизових оболонок рота – вони стають білими. Крім того, через те, що руйнується кров, у них з’являється задуха. Тварина весь час лежить, відмовляється від корму, натомість багато п’є. Основна ж ознака цієї хвороби, за якою її одразу ж можна розпізнати – сеча стає темно-бурого кольору. Якщо на тварині знайшли кліща, вийняли його, але через кілька годин їй не стає краще – одразу ж поспішіть до ветлікаря. Хвороба розвивається надзвичайно швидко (від 3 до 7 діб) і летальність, на жаль, майже завжди – 100 %. Одужання не настає.
Неварто забувати і про вушних кліщів, які вражають котів, собак і навіть домашніх гризунів. Такі паразити викликають вушну коросту. Осблива група ризику – тварини, котрі гуляють на вулиці. Переважно пси та коти заражаються від інших тварин. Також можна принести паразитів у дім на одязі, взутті. Найчастіше кліщі з’являються у кошенят та цуценят. За поведінкою звірятка можна визначити перші ознаки враження паразитом. Маля постійно трясе головою, чухає вуха, треться об усе, бурхливо реагує на дотики або чухання вух, часто в неї зникає апетит. Інфіковані ділянки шкіри червоніють, набрякають, з’являються виділення, утворюючи наліт коричневого кольору і неприємного специфічного запаху. При перших симптомах зверніться до ветлікаря. Для точної діагностики роблять зішкріб шкіри з внутрішньої поверхні вушної раковини і досліджують його під мікроскопом. На підставі поставленого діагнозу вихованцеві призначаються необхідні ліки. Вушний кліщ в більшості лікують щоденним закапуванням і прочищанням вушної раковини та слухового проходу.
– Навіть у тих домашніх улюбленців, які не гуляють надворі, досить часто з’являються гельмінти. Чи можливо їх уникнути завдяки профілактиці, яку роблять кілька разів на рік?
– Якщо кліщів можна знайти візуально, то гельмінтів виявляють тільки під час аналізу калу. Тому ми завжди рекомендуємо раз на квартал для профілактики давати тваринам антигельмінтові препарати. Навіть тим, які живуть постійно у квартирі, адже вони теж в групі ризику. Наприклад, господарі прийшли з вулиці, і принесли на підошві взуття яйця гельмінтів, кіт обнюхав взуття і одразу ж заразився паразитами. Адже яйця гельмінтів мікроскопічні, їх не видно. Препарати можна купити у будь-якій ветаптеці, вони ідентичні і для лікування, і для профілактики від паразитів.
– Які є хвороби спільні й однаково небезпечні для людей та тварин?
– Однією із хвороб спільних та небезпечних для тварин та людей є депілідіоз – гельмінт плоский, яким від котів і собак може заразитися людина. Передача відбувається через бліх, які, як відомо, стрибають. Блоха може стрибнути в їжу, людина її з’їдає і одразу ж заражається дипілідіозом. Ще однією спільною для котів, собак та людей є така хвороба як опісторхоз. Господар, як і домашній улюбленець, заражається ним через погано оброблену або зіпсовану рибу. Крім того, господар від домашнього улюбленця може заразитися трихофітією і мікроспорією (у народі лишай). Викликають їх грибки. Лишай від кота, собаки чи гризуна отримують переважно ті люди, в яких на шкірі є ранки, прищі тощо.
– Як лікувати лишай у тварин?
– Більшість ліків передбачають місцеве лікування. Але запам’ятайте, що котам воно протипоказане, бо ці чотирилапі розлизують препарати, тому найкраще їх вакцинувати. Можна для профілактики двічі на рік колоти спеціальну вакцину від лишаю, щоб виробився імунітет і тварина не захворіла. Цією ж вакциною лікують і хвору тварину. Самостійно котів та собак краще не щеплювати, довірте цю процедуру спеціалісту. Адже лише досвідчений ветлікар зможе правильно визначити дозу, відповідно до ваги тварини та ділянки ураження, крім того, різна кількість вакцини вводиться котам та собакам. Також ветлікар визначає кількість ін’єкцій. Собакам, які на відміну від котів, не розлизують, лишай лікують переважно місцево. У ветаптеках продається чимало спреїв, мазей. Але це тільки тоді, якщо вражена невелика ділянка шкіри.
Вушна короста найчастіше буває у кошенят та цуценят. Фото з сайту zelene.net
– Валентино Олександрівно, багатьох тварин турбують шкірні захворювання. Що робити, коли домашні улюбленці страждають від себореї (лупи). Чому вона може з’являтися в них, яку небезпеку несе?
– На появу себореї впливає дуже багато чинників. По-перше, ця хвороба може бути реакцією тварини на грибок, який у поєднанні з алергією, наприклад, на корм, на рослини, тканину, пух і викликає її. Унаслідок цього йде інтоксикація організму, яка виражається у вигляді себореї на шкірі. Загалом себорея – це перша ознака того, що порушений обмін речовин. Тобто, у тварини не все в порядку з внутрішніми органами. У такому разі шампунями від лупи, які продають для тварин, її не вилікуєш. Найкращий вихід із ситуації – віднести тварину до лікаря, який огляне її, зробить необхідні аналізи та призначить лікування.
