Хор "Полтава"14 жовтня народилася Народна артистка України Раїси Кириченко. Їй мало б виповнитися сімдесят років.
Тож у понеділок ввечері театр імені М. В. Гоголя відкрив двері для всіх, хто прагнув згадати славетну жінку, яка померла 8 років тому після тяжкої хвороби. «Благословенна піснею» – саме під такою назвою пройшов вечір пам`яті Раїси Опанасівни. Зі сцени не лунали довгі монологи: друзі та колеги артистки показували свою любов до неї через музику.
Відкрили вечір хор «Полтава» обласної філармонії та концертний ансамбль «Чураївна», який об’їздив зі співачкою майже ввесь світ. Услід за ними, тримаючи більший за себе мікрофон, виконала пісню «Я козачка твоя» семирічна Аріадна Сиротенко. Дівчинка живе на Глобинщині і, незважаючи на свій вік, цікавиться репертуаром відомої всьому світу землячки.
Не можна було оминути тему кохання, адже попри все Раїса Кириченко завжди залишалася люблячою дружиною. Хвилина мовчання стала беззвучним захопленням залу цим подружжям. Їх символом залишилася пісня «Доля у нас – два крила», яку відтворила сімейна пара Олійників із Хоролу.
На глядачів накотилася справжня хвиля сміху, коли на сцені з`явився Народний артист України Анатолій Паламаренко. Зачитував уривки мовою оригіналу із повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя та з «Ярмарку» Остапа Вишні. Наостанок, коли виходив на «біс», розповів гумореску Павла Глазового.
Як друг, щоб вшанувати пам`ять народної співачки, прибув володар титулу «Голос унікальної краси » Олександр Василенко. Разом з композитором Олексієм Чухраєм він виконав пісню «Моя Полтава».
Тривалий час Раїса Опанасівна була солісткою Черкаського академічного заслуженого українського народного хору, який теж приїхав до міста, аби цього дня вклонитися їй в знак подяки і шани. Артисти дарували веселі вокально-хореографічні номери: гопак, козацькі забави зі списами та шаблями, українські народні весільні пісні, «оркестові візерунки» – музикальні композиції. Завершила пам’ятний вечір заслужена артистка України Євгенія Крикун.
Автор: Оксана Кузьменко
Читайте також: «Нас з Миколою Кириченком плутали» – спогади Миколи Ляпаненка про найкращого друга
