Чи знали ви, що не лише засніжені Карпати здатні подарувати багато надзвичайно приємних вражень?
Прогуляйтесь вуличками старовинного гірського гуцульського села, подивіться, як жителі святкують Різдво, скуштуйте забуті старовинні страви – відкрийте для себе красу України.
Криворівня – село-музей
Криворівня – село, в якому відпочивали і працювали представники мистецької еліти 19 століття: Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич – старовинне гуцульське високогірне село (Івано-Франківська область), засноване в XVII столітті. Ніби оазис спокою серед вируючої буденності. Єдиний шум, який можна почути з вікон будинку в поселенні, – звук, як б’є хвилями річка Чорний Черемош. Криворівню називають столицею Гуцульщини, і цю народну назву село отримало заслужено. Саме тут, в розкиданому затишними будиночками селі, Сергій Параджанов знімав славнозвісний фільм «Тіні забутих предків». Хата, де відбувалися зйомки, нині – музей.
Більше фото – дивіться тут.
Довідково: У Криворівні існує 14 діючих музеїв. Найбільш відомі – музей «гуцульська гражда» (житловий будинок-фортеця), літературно-меморіальний музей Івана Франка, дерев’яна церква Різдва Богородиці і дзвіниця (з розписами XIX століття, яка відзначається істориками, як найбільш досконала споруда в гуцульській школі народної архітектури).
У Криворівні жила і творила Параска Плитка-Горицвіт – гуцульська художниця, письменниця, казкарка, народний філософ, фольклористка, етнограф, діалектолог. Жінку, яка мала лише 4 класи освіти, але завдяки батьку знала багато мов, називають Гомером Гуцульщини. Параска померла 1998 року. Дім, де вона жила, хочуть перетворити на музей. Гуцулка за часів Другої світової війни працювала перекладачем у сільській канцелярії. За те що була зв’язковою УПА (української повстанської армії), у радянський період 10 років перебувала в сибірських таборах, з яких 5 – пересувалася на милицях через обморожені ноги. Місцеві дуже пишаються землячкою, яка створила чимало рукописних книг. Радо показують дорогу до будинку сестри Плитки-Горицвіт. Коли ми, подорожуючи, шукали стежку до дому відомої гуцулки, місцеві жителі телефонували рідним, аби ті провели туристів далі. Загубитися у горах легко, немісцевих стежка може обманути (звернеш трохи – і вже збився з дороги).
Любов по-гуцульськи: в селі досі існує легенда про Олеску Довбуша
У Криворівні старожили розповідають легенду, що у місцевій церкві вождь карпатських опришок Олекса Довбуш зустрів і полюбив дівчину Дзвінку, згодом кохана зрадила його. У селі встановлений пам’ятний знак на честь народного месника. Тут навіть зберігся камінь, місце, де, за легендами, Довбуш зустрічався з коханою. За іншою версією, там месник заховав скарб, який досі ніхто не зміг знайти. Усі спроби були невдалими, люди гинули під час розкопок.
Гуцульське Різдво
Гуцульське село недарма полюбилося літературній інтелігенції минулого століття. Красива природа, високі гори, чисте повітря – це приваблює і спонукає повернутися сюди ще. Одне з того, що неодмінно треба подивитися, – гуцульське Різдво. Знаменита коляда розпочинається у церкві зранку. До слова, релігійність – майже синонім назви села, церква тут функціонувала навіть у часи Радянського Союзу. А зараз навіть у школі є капличка для молитов. Люду біля церкви багато. В яскравому вбранні можна побачити більше чоловіків, аніж жінок. Останнім колядувати не можна, це прерогатива сильної половини. Невелика юрба чоловіків. Хтось тримає у руках гуцульські дерев’яні топірці, хтось – трембіту чи мисливський ріг, в іншого до одягу прив’язаний дзвіночок. Такий вигляд має гуцульський гурт колядників. Попереду – ватажок. Він починає співати, інші підхоплюють. Так ходять навколо церкви. І лише після цього йдуть колядувати до хати священика, а далі – до селян.
Як добратися
Попри велику кількість музеїв, село важко назвати туристичним. Це тому що Криворівня досить далеко від міста. Добиратися треба через Івано-Франківськ, звідки до села постійно ходять автобуси. Вартість проїзду від Івано-Франківська до Криворівні – 50 гривень. Час – приблизно 2 години.
Читайтк також
Уїк-енди по-селянськи, або Як журналіст «Кола» прожила день у глухому селі (+фото)