Полтавка Юлія Малицька з донечкою
Між тим дехто з молодих мам умудряється не лише доглядати за дитиною, знаходити час для інших членів родини, а й для власного розвитку. Про полтавок і їхні захоплення та як вдається поєднати домашні клопоти з хобі, читайте далі.
Запитання для мамочок (усім учасницям проекту ми ставили однакові запитання).
1. Розкажіть про своє хобі, заняття. Як воно з’явилось, чому саме це? Коли ви опанували його: у період декретної відпустки чи ще до цього?
2. Коли вдавалось цим займатись, адже з появою малюка часу катастрофічно не вистачає навіть на себе? Із якого віку дитини ви могли дозволити собі приділити час хобі?
3. Хто в цей час був із малям? Як вдавалось поєднувати турботу про дитину й улюблене заняття?
4. Хто оцінює ваші роботи, перші критики? Творите лише для себе і знайомих чи також й на продаж, тобто хобі приносить дохід? Чи задумувались, щоб хобі стало вашим основним заняттям, професією, коли вийдете (вийшли) з відпустки для догляду за дитиною? Чи, може, уже стало?
Юлію Малицьку вишивання заспокоювало й організовувало
Нині полтавка Юлія працює фахівцем з промоції. Її Веронічці у квітні буде 4 роки. У відпустці по догляду за донечкою захопилась вишиванням.
– Вишивати я хотіла ще з дитинства. Мені бабуся пояснювала, як вона це робила на вечорницях, як ділилися полотном (клали вишитий малюнок, а поверх – чисту тканину і за допомогою ложки, натертої волоссям, проявляли картинку), – розповідає молода мама. – Малюнок, як від простого олівця, проявлявся і по ньому вже вишивали. У наш час все набагато простіше! Купуй готовий набір – і працюй. Головне – бажання, а час завжди знайдеться. Вишивати хрестиком я почала за 2 роки до відпустки за дитиною, а бісером – у декреті. А народилось все з жарту. Зайшовши в магазин канцтоварів, натрапила на набори для вишивання, зі співробітницею вирішили: я спробую, а вона пригадає, як це робиться. І мені сподобалось.
Вишивання заспокоювало вагітну
Із власного досвіду Юлія розповіла, що сам процес вишивання дуже заспокоює.
– А це корисно, особливо в останні місяці вагітності. Є прикмета, що жінкам у цікавому стані не можна в’язати і вишивати. Багато хто засуджує, забобони існують, що мама якось цим заняттям може нашкодити маляті. Але думаю, що все це залежить від самої майбутньої мами, – каже Юлія Малицька. – Я вишивала як до, так і після народження доньки. Перші 2-3 місяці дитина більшість часу спить, тому хвилинка для вишивання є. Зазвичай новоспечені мами починають вишивати картини, пов’язані з немовлятами: їхньою вагою, датою народження... Я не була винятком, ця робота навіть окриляє, бо це перший подарунок для твоєї дитини. Найскладнішим у декреті було вишивати бісером, бо це різні ємності з дрібними бісеринками, які дитина може розсипати, а ще гірше – спробувати на смак. Коли донька почала повзати і ходити, то вишивала тільки під час її сну, а найплідніша робота – вночі. Звідки сили брались, не знаю, мабуть, це сили бажання.
Улюблена робота
Мамочка поділилась секретом, як їй вдавалось і непосидющу доньку контролювати, і творити
– Необхідно правильно організовувати свій час, щоб встигати задовольняти потреби всіх членів сім’ї, і про себе не забувати. З часом дитину потрібно познайомити з усім, що її оточує, і все це відбувається з допомогою рота, тому з голкою треба бути обачнішою. У цьому мені дуже допоміг манеж: дитина вільно переміщується, грається, і мама спокійна.
На вишиті картини іноді йдуть місяці. Оцінюють роботи Юлії всі, хто заходить до квартири. Лише одну вона подарувала мамі, інші прикрашають оселю.
– Продавати я їх не можу,бо вони для мене, як діти. Іще не можу вишивати те, що мені не подобається. Перед тим, як обрати картину, я довго розглядаю готові роботи на сайтах, у магазинах рукоділля, уявляю, де повішу. Поки була в декреті, мала час, прогулюючись з малям, відвідати спеціалізовані магазини.
Береться за голку і Веронічка.
– Донька з 2-х років намагається вишивати: я вставляю голку в потрібне місце, а вона її витягає. Дуже задоволена цим процесом. Звичайно, надовго її не вистачає, але охоту відбивати забороною не потрібно, – ділиться молода мама.
Подарунок чоловіку
До речі, своєму чоловіку Сергію Старченку (солісту гурту «Краяни») на День народження Юлія вишила його портрет. Глава родини був дуже радий такому сюрпризу.
Історії інших учасниць шукайте на сайті згодом.
Любі читачі! Якщо ваші близькі або ви самі опанували в декретній відпустці не лише важку професію мами і хочете, щоб про це написали, чекаємо дзвінків та листів. Наша адреса: вул. Маршала Бірюзова, 51-Б, м. Полтава або divitska@mail.ru. Тел.: (0532) 613-245.
До теми: до Тетяни Ваценко сюжети робіт приходять уві сні.
