29 липня Кременчук попрощався з 32-річним командиром 34 мотопіхотного батальйону Станіславом Душею, який загинув під Горлівкою в АТО, пише видання «Телеграф».
Кременчужанин народився 19 грудня 1983 року. Після закінчення 5 гімназії вирішив втілити дитячу мрію – стати офіцером. У 2004 році поступив в Севастопольський військово-морський інститут імені Нахімова, проходив службу в Феодосії та Севастополі. Коли повернувся до Кременчука, займався будівельним бізнесом. Станіслав разом з дружиною виховував доньку. До лав Збройних сил України був призваний 4 травня 2015 року. Службу проходив у складі 34 мотопіхотного батальйону.
Друг дитинства Євген розповів, що Станіслав зажди посміхався, був життєрадісним. Бойові побратими згадують, що за часте вживання слово «ніжний» дали йому прізвисько – «Ніжний». Заступник командира 34 мотопіхотного батальйону Юрій додав, що Стас був справжнім командиром.
– У день гибелі, 26 липня, разом із підлеглими їхали на вантажівці ГАЗ-66 біля Горлівки. Коли наїхали на міну, то Стас загинув, а водія та хлопців у кузові ранило та контузило, – зазначив Юрій.
Останнім із кременчужан, хто бачив Стаса живим, є його товариш Артем.
– Стас за 400 метрів стояв від сепаратистів. Коли ввечері йому телефонував, то були чутні постріли. Він завжди говорив, що все нормально, захистимо Батьківщину, – згадує Артем. – Ми з ним тиждень планували зустрітися, але ніяк не виходило. 20 липня на блок-посту Костянтинівки зустрілися.
На в’їзді в місто його зустріла колона із сотні автомобілів. На вулицях люди ставали на коліна, віддаючи шану полеглому бійцеві. Із міського Палацу культури, де відбулося прощання, Станіслава оплесками провели рідні, бойові побратими та представники влади. Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі героїв АТО.
Фото – «ТелеграфЪ»