Факти про кришечки на протези бійцям АТО, які варто знати. Фото life.pravda.com.ua
Всеукраїнську акцію започаткував благодійний фонд «ОВЕС». Активно долучились до справи й полтавці. Збір пластикових кришок організували волонтери Полтавського батальйону небайдужих. У Полтаві роботу курує волонтер Анна Шавиро, відома як організатор плетіння маскувальних сіток для українських захисників. Зібрані кришки передають фонду, а вони відправляють для переробки на сировину – гранули. Ці гранули з пластику і використовуватимуть або для виготовлення протезів для бійців, або для продажу, щоб на виручені кошти купувати необхідне. Нагадаємо, збір триває у Свято-Успенському соборі (неподалік Білої альтанки).
Для протезування годяться кришки лише з харчового пластику.
– Бажаючих долучитись до акції багато, але не завжди є розуміння, що з цим робити потім. Всім, хто звернувся до нас у фонд, ми рекомендуємо розміщувати наші наліпки або завантажувати для роздруку флаєри із сайту ex.ua. Зараз вибудовуємо логістичний ланцюжок, щоб всі передані кришечки з певного пункту збору можна було побачити у звітності на сайті фонду. Процес нелегкий, враховуючи географію проекту та інтенсивність збору. Кришечки здаємо як вторинну сировину компаніям-переробникам, а на отримані від продажу кошти купуватимемо протези бійцям АТО, – кажуть представники БФ «ОВЕС» (освіта, виховання, екологія, спорт).
500 тисяч кришечок – це протез руки для бійця АТО. 850 тисяч – протез ноги.
Ідея допомогти захисникам України захопила багатьох. Проте мало хто уявляв, що роблять потім із цими кришечками. Дехто вважав, що зібрані кришечки зі всієї країни вкидають до величезного чану і переплавляють на пластик для зручних протезів. Та насправді це відбувається не так.
Топ-11 фактів про пластикові кришечки, які треба знати кожному
1. Протези з кришечок не виготовляють. Сировина, отримана після їхньої переробки, йде тільки для виготовлення дрібних частин суглобової частини протеза.
2. Зібрані кришечки БФ «ОВЕС» (саме ця організація ініціювала акцію збору) здає на вторсировину підприємству «Бровари-Вторма» (у Києві), а виручені гроші направляють на оплату імпортних протезів для бійців АТО.
3. Кришечки вирішили збирати, бо матеріал, з якого вони виготовлені, найбільш цінний як вторсировина.
4. «Бровари-Вторма» купує кришечки за ціною 10 гривень за кілограм. Тоді як реальна їхня ціна не більше 6 гривень за кілограм. Ціну 10 гривень встановили як благодійний жест, щоб більше грошей пішло на лікування воїнів АТО.
6. Отримані кришечки підприємство переробляє на «насіння» і перепродує кінцевому споживачеві.
7. В акції беруть участь понад 20 міст і населених пунктів, її підтримує низка міністерств і відомств. Бокс для збору кришок стоїть і в Адміністрації Президента. Із 1 вересня бокси розміщені в більшості шкіл і вишів. Підключилася й діаспора: зараз тривають переговори про те, щоб українці за кордоном надсилали гроші, здаючи кришечки у себе в містах.
8. За півтора місяця в державі вже зібрано 1230 кілограмів кришечок, ПЕТ і пластика на загальну суму 9400 гривень. У фонді «ОВЕС» повідомили, що передали 1230 кг сировини і отримали 8400 гривень.
9. Одна кришечка важить близько трьох грамів. Щоб назбирати на один протез, потрібно, як пояснила голова фонду «ОВЕС» Тетяна Руденко, не менше тонни кришечок.
10. Відстежити, скільки кришечок зібрано, а скільки передано переробнику, майже неможливо. Зробити це зможе, мабуть, тільки той, хто бере участь у їх збиранні. З коробів, розставлених по всьому місту, майбутня сировина надходить в пункти збору, там ніхто накладних не виписує, а акт прийому-передачі, де вказується вага, складається вже в момент надходження кришечок в «Бровари-Вторма».
11. Бійців, яким будуть зроблені протези за рахунок зібраних кришечок, ще шукають. Вибирати кандидата планують у випадковому порядку. Активісти вже направили відповідні запити в Міноборони, МОЗ та інші відомства, щоб дізнатися, хто з поранених потребує протезування. Вибирати кандидата зі сформованих списків планують у випадковому порядку, але як саме це буде проводитися, організатори ще не визначилися.
