Фоторепортаж: Андрія Іванова та Ольги Матвієнко
Воїни кажуть, що під час обстрілів, їм неймовірно щастило, «наче накривало куполом», тому вціліли усі. Було кілька випадків, коли за щасливим збігом обставин залишалися живі. Наприклад, один з водіїв біг до своєї машини під час обстрілу. Він втратив кілька секунд, по дорозі зачепившись курткою за сітку. У цей час в машину потрапив снаряд, а водій залишився живий.
– Про те, які у нас були завдання, насправді дуже боляче розповідати, – говорить Станіслав Павлюк, діловод восьмої окремої автомобільної санітарної роти. – Нас «розкидали» по всьому фронту. Тому ми були в усіх гарячих точках. Вивозили ранених, прикривали людей, щоб вони вийшли з оточення. Було таке, що і не довозили ранених, не було медикаментів, а ставалось і так, що коли довозили, потім дізнавалися, що боєць той не вижив. Всяке було…
В роті немає жодної особи, яка не була на передовій. Їхня база знаходилась неподалік, а машини виконували свої завдання вже на лінії фронту. На базі вони зокрема і ремонтували свої машини. Діловод каже, що бійці шоковані тим, що їхня техніка і досі їздить. Але, кажуть «що маємо, то маємо». Почали свій військовий шлях бійці з сумнозвісного Іловайська, потім і по всьому фронту.
Це кішка Маруся, яка приїхала з Красноармійська Донецької області
Микола Колодяжний, водій-санітар з Кобеляччини привіз додому невеличкий трофей-сувенір. Це кішка Маруся, яка приїхала з Красноармійська Донецької області. Відтепер киця житиме на Полтавщині.
– Багато чого не вистачало, хоча на умови життя ми не скаржилися, бо це ж війна, – розповідає Микола. – Хоча держава мала б забезпечити нас бронежилетами та касками, але їх не вистачало.
Дивіться також: Полтавські правоохоронці повернулися з АТО в повному складі
