Три портрети із фронту: історії військовослужбовців з передової АТО

АТО
Ольга Матвієнко29 березня 2016 о 15:141469 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Три портрети із фронту: історії військовослужбовців з передової АТО
Батько футболіста, онук Героя України, мічман – хто воює у Збройних силах на Сході.

Різних людей зустрічаєш на війні. Всі вони могли би нині мирно працювати, будувати заради процвітання держави і своїх сімей. Та війна змусила йти на передній край боронити Батьківщину і дітей. Перед вами розповідь про трьох офіцерів з тисяч українських військовиків, які нині воюють на Сході від журналіста «Голосу України» Олександра Клименка.

Олександр Коросташов, 20-річний лейтенантТри портрети із фронту: історії військовослужбовців з передової АТООлександр Корошташов. Фото Олександра Клименка, «Голос України»

Олександр Коросташов, 20-річний лейтенант, тільки 14 березня прибув на передову. Із позицій видно Донецьку фільтрувальну станцію. Військова форма й погони –дитяча мрія Сашка. Тому й пішов навчатися до Кременчуцького військового ліцею. Після закінчення міг вступити до цивільного вишу, але вибрав львівську Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Прискорений випуск, тому що війна, і ось він уже на «передку». Потрапив за розподілом у 58-му Сумську бригаду, командир взводу. Молодий лейтенант – онук знаменитого на всю Полтавщину хлібороба, Героя України, голови сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» теж Олександра і теж Коросташова. Звісно, дід міг замовити словечко де треба і влаштувати внука до теплих штабів. Та Герой України не став займатися корупцією і сказав внуку: «Тримайся! Це потрібно пройти!».

43-річний молодший лейтенант Микола «Суми»

Три портрети із фронту: історії військовослужбовців з передової АТОМикола «Суми». Фото Олександра Клименка, «Голос України»

Командир роти 42-го окремого Кіровоградського батальйону 43-річний молодший лейтенант Микола «Суми» служить на передовій у Зайцевому. Він розповідає, що батальйон хоч і зветься Кіровоградським, але служать тут чоловіки з усієї України. Сам офіцер мобілізований у травні 2014-го. Доля покидала його по світах. Родом з Волині, строкову служив мічманом на підводному човні в Росії, на Камчатці, Далекому Сході (нині доля змусила воювати вже на близькому сході), а одружився в Дніпропетровську. Має двох синів 16 і 11 років. Микола «Суми» розповідає, що його підрозділу доводиться витримувати постійні мінометні обстріли. До ворога зовсім близько – 70-150 метрів.

– Ми теж не шкодуємо патронів у відповідь, -– каже чоловік. Нині молодший лейтенант уже підписав контракт на службу в Збройних силах України.

52-річний майор Петрович «Барс»

Три портрети із фронту: історії військовослужбовців з передової АТОПетрович «Барс». Фото Олександра Клименка, «Голос України»

52-річний майор Петрович «Барс» – заступник командира батальйону 58-ї Сумської бригади. Місце служби – авдіївська промзона. Закінчив у 1988-му факультет розвідки дуже престижного Київського загальновійськового командного училища імені Фрунзе. Десь там у штабах противника служать і його колишні однокурсники. Петрович після училища відслужив 13 років. Спочатку по гарнізонах Радянського Союзу, а в 1992-му перевівся в Україну. Служив у Павлограді, Артемівську.

– Армію любив і люблю, але в 1995 році, коли увага до офіцерів не була особливою, звільнився в запас, – розповідає «Барс».

Потім де тільки не довелося працювати – і в службі безпеки банку, і директором підприємства, навіть два роки був особистим охоронцем. І ось війна, мобілізація.

– Я офіцер. Сказав «єсть» і пішов служити, – каже Петрович. Офіцер пишається сином Олексієм, який серйозно займається футболом, – був капітаном «Металіста», нині грає у полтавській «Ворсклі».

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter